У Луцьку викрали історичний символ міста

У Луцьку вандали викрали статуетку символа міста – кликуна, встановлену біля Східноєвропейського національного університету.

Про це повідомляє пресслужба Луцької міської ради.

 

"Невідомим зловмисником було по-варварськи вирвано скульптуру кликуна, що знаходилась біля головного корпусу Східноєвропейського національного університету", – йдеться у повідомленні.

Це не перший подібний випадок у Луцьку. В листопаді 2019 року викрали мініатюрну скульптуру кликуна Зірка, яку встановили за тиждень до того на Театральному майдані. Тоді її вдалося повернути.

Ще раніше, у жовтні 2018 року, двоє вкрали іншу скульптуру кликуна, з вулиці Лесі Українки. Тоді викраденого кликуна також повернули місту.

Мініскульптури встановлюють в Луцьку у рамках започаткованого у 2015 році проекту "Луцький кликун".

Лучан, які можуть володіти будь-якою інформацією щодо крадіжки, просять повідомити поліцію, або зателефонувати в управління туризму та промоції міста Луцької міської ради за номером: 777 956, 777 924. Начальник управління: Катерина Теліпська (тел.: 050 202 81 88).


Довідка. Кликун – давній символ Луцька. В епоху Середньовіччя кликуни повідомляли населенню важливу для містян інформацію. У Луцьку, крім того, кликуни несли нічну варту у замку і "кликали" – постійно перегукувалися, а в разі пожежі чи нападу ворогів били на сполох. Саме ритуал "кликання" обумовив появу місцевої назви – кликун.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.