АНОНС: Відеоміст-обговорення «Друга світова і політика пам’яті»

Сьогодні в ефірі телеканалу НТА, а також у Facebook та на сторінках партнерів відбудеться відеоміст-обговорення «Друга світова і політика пам’яті України, Польщі, Чехії, Литви для мирного майбутнього Європи vs пропаганди Кремля».

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook Володимир В'ятрович.

 

"Росія намагається привласнити перемогу у Другій світовій та використовує цю тему як елемент пропаганди у розв'язаній проти Заходу й України гібридній війні.

Ми ж відстоюємо цивілізований підхід, в основі якого політика пам'яті та намагання зберегти мир у Європі" - йдеться у повідомленні.


До дискусії запрошені:

Раса Юкнявічене (Литва), депутат Європейського парламенту, екс-Міністр оборони Литви, екс-Президент Парламентської асамблеї НАТО;

Андрюс Кубілюс (Литва), депутат Європейського парламенту (Литва), співголова Парламентської асамблеї Євронест, голова литовської делегації Європейської народної партії, екс-Прем'єр-міністр Литви;

Володимир В'ятрович (Україна), історик, народний депутат України, Голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019 рр.);

Ян Пєкло (Польща), дипломат, журналіст, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні (2016-2019 рр.);

Давід Стулік (Чехія), старший аналітик Програми "Kremlin Watch" Центру європейських цінностей для політики безпеки, прес-аташе представництва ЄС в Україні;

Оксана Юринець (Україна), професор Національного університету "Львівська політехніка", народна депутатка України VIII скликання, голова української делегації у ПА НАТО (2018-2019 рр);

Ганна Гопко (Україна), голова правління Мережа захисту національних інтересів "А Н Т С", народна депутатка України VIII скликання, Голова Комітету у закордонних справах (2014-2019 рр.);

Василь Банах (Україна), кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Інституту гуманітарних та соціальних наук НУ "Львівська політехніка".


Час: 7 травня, четвер, о 13:00


Онлайн-трансляція
відбудеться за посиланням.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.