Архів національної пам'яті презентував проєкт реконструкції. ФОТО

Open Space, лабораторії для оцифрування та сучасні архівосховища: яким буде найбільший архів репресивних органів СРСР?

Про це "Історичній правді" по відомили в пресслужбі Архіву.

 

У п'ятницю, 17 липня на вулиці Пухівській, 7 (Деснянський район, Троєщина) Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті (ГДА УІНП або Архів національної пам'яті) презентував журналістам, громадськості та професійній спільноті архівістів, істориків та музейників проєкт реконструкції приміщення.

Реконструкція, за стабільного фінансування, триватиме два роки. Коли роботи будуть завершені, то у відновленому приміщенні на Пухівській, 7 будуть зібрані близько 4 млн. справ з архівів Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, органів прокуратури, судів тощо. Це буде найбільший архів на території України та серед аналогічних архівів країн Центральної та Східної Європи.

 

Завдання Архіву – зберегти архівні документи репресивних органів та забезпечити право на доступ до цієї інформації для всіх охочих. Такі інституції, в яких зібрані докази злочинів комуністичного тоталітарного режиму, вже давно створені у розвинених європейських країнах, які, свого часу, також будували "комуністичне майбутнє". Зокрема, це Німеччина, Литва, Чехія, Польща, Угорщина тощо.

ГДА УІНП отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у червні 2019 року від Національного банку України. Приміщення Архіву розташовується на території Банкнотно-монетного двору НБУ, але будувалося з 1983 року для заводу "Алмаз" (було здане в експлуатацію 1990 року).

Ігор Кулик, Олександр Ткаченка, Антон Дробович
Ігор Кулик, Олександр Ткаченко, Антон Дробович
фото з події – автор Геннадій Мінченко УКРІНФОРМ

25 червня 2019 року ГДА УІНП набув статусу окремої юридичної особи. І одразу ж приступив до роботи. "З вересня минулого року Архів став замовником проєктування та реконструкції приміщення, – розповідає директор ГДА УІНП Ігор Кулик. –

За півроку (вересень 2019 - березень 2020) Архів зібрав вихідні дані, разом з проєктантами розробив проєктну документацію та отримав позитивний експертний висновок. Дипломовані спеціалісти підтвердили, що наші ідеї, промальовані на папері, відповідають всім будівельним, архівним, санітарним та іншим нормам. Фахівці надали підтвердження, що ми можемо переходити до будівництва найсучаснішого Архіву вже на практиці".

У квітні цього року 57,6 млн грн, виділені на реконструкцію Архіву, були забрані на боротьбу з коронавірусом. Відтоді будівництво приміщення стоїть "на паузі".

 

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, який взяв участь у публічній презентації проєкту, висловив підтримку Архіву національної пам'яті:

"Це дуже важливий для України проект, бо ми маємо пам'ятати власну історію в усіх її проявах. Реконструкція архіву відновить історичну справедливість, демократію та дасть всьому світу доступ до правди.

Правди про права людей, чиї долі були знищені СРСР. Плануємо, що архів стане найбільшим у Східній та Центральній Європі, розвиватиме бренд України, стане меккою отримання інформації для совєтологів та дослідників. Все відкрито та доступно без "совершенно секретно".

 
фото з події – автор Геннадій Мінченко УКРІНФОРМ

"Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті стане місцем консолідації та правди, простором, де будуть зібрані документи репресивних органів, що зберігалися в архівах по всій країні. Тут вони будуть оцифровані та належним чином досліджуватимуться.

У світоглядному сенсі архів стане справжнім флагманом доступу до правди, до майже столітньої історії репресій проти людей, які жили на нашій території", – заявив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Учасниками заходу стали також голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут. Підтримку Архіву висловив також громадський діяч, політв'язень, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.