Національний музей історії України запускає дитячу програму про виникнення писемності

Національний музей історії України розпочинає серію авторських освітніх дитячих програм «Магія символів», присвячених історії писемності та розвитку писемної культури на українських землях

Проведуть їх науковці музею, куратори виставки "Homo scriptor. Людина, яка пише" – Олексій Савченко та Володимир Колибенко.

 

Під час програми "Як писали до появи алфавітів?" юні дослідники помандрують у дописемні часи, де спробують зрозуміти, як давні люди зображали світ навколо себе, передаючи власні думки та враження через відстань і час, а також як їм у цьому допомагали предмети, піктограми й символи.
Дитячий день відбудеться вже цієї неділі, 20 вересня, о 12.00.

Ця програма йде першою, адже поява писемності – одна із найважливіших подій в історії людства, що назавжди змінила світ і дала змогу передавати інформацію на небачені відстані. Писемність не виникла з появою людства, але стала важливою частиною його існування, без якої ми вже не уявляємо свого життя.

Вікова категорія: 7–14 років.
Тривалість 2 години. Вартість – 200 грн.

У зв'язку з епідемічною ситуацією кількість місць обмежена, тому квитки бажано викуповувати наперед. Квитки можна купити в касі музею (з 10 до 17:00, щодня) або ОНЛАЙН: https://nmiu.kontramarka.ua/widget/excursion/221/ .

Додаткова інформація за телефоном (044) 278 48 64.
Адреса Національного музею історії України: м. Київ, вул. Володимирська, 2.
Теми

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.