На Вінниччині реконструюють курган-могилу полковника Данила Нечая

Пам'ятку культури державного значення курган-могилу легендарного полководця та одного з найближчих соратників Богдана Хмельницького Данила Нечая почнуть реконструювати у 2021 році

Вартість робіт складе три мільйони гривень повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Починаючи з 2017 року коштом Тиврівської районної ради була виготовлена проєктно-кошторисна документація щодо реконструкції пам'ятки. Вартість робіт повинна скласти близько трьох мільйонів гривень. Про це повідомив депутат Вінницької обласної ради Володимир Барцьось.

 


За словами начальниці управління фінансів Тиврівської РДА Наталії Мельник, крім реконструкції пам'ятника, планується благоустрій території навколо кургану, зокрема створення "Алеї козацької слави".

Також завідувач історичного музею "Слава" у селищі Сутиски Тамтура повідомив, що стелу, яка увінчує курган-могилу полководця, прикрасить новий барельєф із зображення Данила Нечая .

"Нарешті буде вирішена проблема таблички, яка викарбувана на пам'ятнику. Там написано, про 300-річне возз'єднання України з Московією. Це історичний міф, який нав'язували у СРСР про "братні народи". Вже є виготовлена табличку із зображенням полководця, якою просто закриємо цей напис", - каже краєзнавець.

Роботи з реконструкції курган-могили Данила Нечая та благоустрою території навколо будуть проходити поступово, протягом наступних років.

Данило Нечай був одним найвидатніших полководців війська Богдана Хмельницького. Здобув бойову славу у боях за фортецю Кодак, під Жовтими Водами, Корсунем, взяв Бродівський замок. Організував Брацлавський полк. Потім став одним із соратників Максима Кривоноса, відзначився у боях на Вінниччині та під Меджибожем.

Трагічно загинув на полях сучасної Тиврівщини під час боїв біля села Красне. За однією з легенд "першого козака після Хмельницького" поховали у братській могилі біля села Черемошне. Козаки у шапках несли землю, щоб вшанувати героя. Землі було так багато, що на місці поховання виріс великий курган.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.