Спецпроект

У Норвегії ініціюють петиції про визнання Голодомору геноцидом та меморіал загиблим українцям

Норвезькі та українські активісти виступили з пропозицією підготувати громадські петиції на адресу Стортингу та Уряду Норвегії щодо визнання Норвегією злочину Голодомору геноцидом українського народу та належного вшанування пам’яті українців, які загинули тут у роки Другої світової війни, зокрема й під час звільнення північних регіонів Норвегії.

Про це повідомляє пресслужба посольства України в Норвегії.

 

"У Норвегії ініціюють петиції щодо визнання Голодомору геноцидом та спорудження меморіалу українцям, які загинули у роки Другої світової війни. Такими важливими результатами завершилася українсько-норвезька онлайн-конференція "Вчимося з минулого заради майбутнього", присвячена двом особливо важливим для України темам, які також мають світове значення – Голодомору 1932-1933 років та внеску українського народу у перемогу над нацизмом", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що з пропозицією щодо петицій виступили модератори вебінару – засновник громадської організації "Підтримка народу України" Пер-Коре Холдал та українська дослідниця Оксана Гук.

Вебінар, співорганізаторами якого виступили посольство України в Норвегії та норвезька громадська організація "Підтримка народу України", відбувся 26 листопада 2020 року. Важливе сприяння у підготовці конференції було також надано активістами української громади Норвегії.

"Теми цієї конференції стосуються історичних подій різного характеру, але і масштаби злочину Голодомору проти українців, і незрівнянні жертви українського народу під час Другої світової війни допомагають краще зрозуміти міжнародне значення того, що вирішується в Україні сьогодні", – наголосив посол України в Норвегії Вячеслав Яцюк під час відкриття вебінару.

Дипломат висловив сподівання щодо приєднання Норвегії до кола держав, які вже визнали Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом українського народу, а також закликав підтримати спорудження у місті Осло меморіалу українцям, які загинули у роки Другої світової війни на території Норвегії.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.