Спецпроект

Коментар УІНП щодо розкопок у Бабиному Яру

25 грудня Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” провів розкопки на місцевості, на якій згідно з документами Національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр” розташоване колишнє Кирилівське православне кладовище. Територія, де проводилися розкопки, також межує з давнім єврейським цвинтарем. І православній, і юдейській релігійним традиціям властиве пієтетне ставлення до місць поховань.

Тож Український інститут національної пам'яті наголошує, що не слід без особливих на те підстав проводити у межах кладовищ земляні роботи, які можуть потривожити тлінні останки людей або пошкодити поховання.

 

Тим паче неприйнятною є реалізація проєктів, що торкаються православної та єврейської громад, без діалогу з цими громадами та врахування їхньої думки.

УІНП також нагадує, що існує "План організації території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр", на якому позначені охоронні зони. Використовуючи цей документ, єврейська, православна, караїмська, мусульманська чи інші причетні громади можуть спільно домовитися про місця розташування нових культових чи меморіальних споруд у Бабиному Яру.

Водончас у коментарі наголошується, "що до Українського інституту національної пам'яті офіційно не зверталися із запитом порекомендувати установи, які проводять земляні роботи.

У ході робочої комунікації між керівництвом Інституту, Міністерства культури та інформаційної політики України й Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" була названа низка організацій у цій сфері з хорошою репутацією, серед яких і приватне підприємство "Пам'ять і слава".

УІНП наголошує, що, за наявною в них інформацією, поширене частиною ЗМІ повідомлення, що знайдені під час розкопок людські останки були викинуті, не відповідає дійсності. У ході земляних робіт виявили фрагменти людського черепа і рештки тварин. Кістки тварин справді вилучили, тоді як людські останки повернули на дно шурфу та засипали ґрунтом.

Планується, що більш детальна інформація щодо проведених робіт буде оприлюднена у звіті приватного підприємства "Пам'ять і слава".

Український інститут національної пам'яті звертається до ініціатив, долучених чи зацікавлених у меморіалізації Бабиного Яру з нагадуванням: цей простір, на жаль, тривалий час був простором трагедії, забуття та воєн пам'яті.

Кожен проєкт із меморіалізації Бабиного Яру, якщо він реалізовуватиметься без належної чутливості до цього складного простору та поваги до всіх, кого він торкається, буде лише провокувати напруження в суспільстві та конфліктність.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.