В Угорщині знайшли скарб із близько 7000 рідкісних монет

Археологи, які досліджували середньовічну пам’ятку в містечку Уйлендєл, поблизу Будапешта в центральній Угорщині, виявили схованку з близько 7000 срібних та золотих монет.

"Ця знахідка – найбільший скарб монет пізнього Середньовіччя, будь-коли знайдений в окрузі Пешт", - йдеться в повідомленні Музейного центру Ференці, передає Mukachevo.net.

 

Найдавніша з монет, що датується II-м століттям, - це срібний денарій Луція Вера, імператора Римської імперії (161-169 років). Також знайдено кілька золотих монет часів угорського короля Матяша І Корвіна (1458–1490), а також срібні часів Владислава ІІ Ягелона (1490–1516) та Лайоша ІІ (1516-1526). Цікавим є ватиканський денарій часів папи Пія ІІ, що є дуже рідкісною монетою.

За оцінками археологів, загальна вартість знахідки близько 74 золотих форинтів на той час, коли їх було заховано. Тоді за них можна було купити 7 коней, а сьогодні можна придбати розкішний автомобіль.

Вважається, що вони були приховані мешканцями району під час нападу ворогів. На думку науковців скарб було заховано приблизно 1520 року, тобто перед відомою Битвою при Могачі, що відбулась 29 серпня 1526 року, в якій Османська імперія завдала нищівної поразки об'єднаному угорсько-чесько-хорватському війську.

Дводенними розкопками керував Балаж Надь за допомогою волонтерів з Асоціації археологічних громад. Раніше під час розкопок було виявлено 150 середньовічних монет практично на цьому ж місці у 2019 році.

Зараз було знайдено горщик, який вже був розбитий плугом очевидно при осінньому оранні землі. Плуг потягнув монети за собою у певному напрямку, але тракторист їх не помітив.

У окрузі Пешт це найцінніший монетний скарб пізнього середньовіччя, який був знайдений досі, тож попереду серйозні дослідження регіону.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.