Центральний архів зарубіжної україніки показав Різдвяні вітання діаспори

Центральний державний архів зарубіжної україніки (ЦДАЗУ) запрошує переглянути документальну онлайн-виставку «Різдвяні привітання», підготовлену за документами ЦДАЗУ.

Виставку розміщено на сайті архіву, повідомляється на сторінці партнера ЦДАЗУ – Світової федераціх українських жіночих організацій (СФУЖО) в Фейсбуці.

 
В. Доброліж "Різдвяна ніч". Листівка
ЦДАЗУ, ф. 18, оп. 1, спр. 4, арк. 13

Як зазначається, одним з невід'ємних компонентів українського Різдва, разом із колядками, вертепами, кутею тощо, стали, серед іншого, різдвяні поштові листівки, які з'явилися близько двох століть тому і часто зберігаються в родинах.

У Центральному державному архіві зарубіжної україніки також є колекція вітальних поштових листівок до Різдва та Нового року. Вони були передані до архіву представниками української діаспори та дають змогу прослідкувати особливості відзначення релігійних свят у середовищі української громади, розповіла у дописі головна архівістка ЦДАЗУ Надія Лихолоб.

"Навіть перебуваючи за межами своєї історичної Батьківщини, наші співвітчизники зберігали традиції, звичаї, обряди святкування, що знайшли своє відображення у вітальних листівках, де поєднувалися елементи національної культури з релігійними мотивами", - зазначається у дописі.

Листівка, що надійшла поштою, сприймалася як подарунок художньої мініатюри, її унікальність зумовлювалася ще й тим, що на зворотному боці було особисте звертання, що зберігало тепло рідних чи дружніх рук.

Як зазначається, колекція листівок, що зберігається в ЦДАЗУ, цікава ще й тим, що зображені на них сюжети (картини) написані всесвітньо відомими українськими художниками, які творили як в Україні, так і в еміграції.

Це, зокрема, Андрусів П., Беднарський В., Денисенко Л., Дмитренко М., Доброліж В., Залуцький В., Крайківський Ю., Кричевська-Росандіч К., Крюків Б., Мазера В., Міхалевич М., Мощинський В., Юренко О. та ін.

Зауважується, що протягом усієї історії існування листівка зазнала численних видозмін, але, попри все, залишилася впізнаваною та актуальною до нашого часу.

Завдяки український діаспорі багато традицій святкування Різдва Христового, які знайшли своє продовження на Заході, збереглися і до цього часу. Разом з тим, в радянській Україні святкування Різдва та інших релігійних свят фактично були заборонені, зазначається у дописі. Про Різдво навіть уголос ніхто не наважувався говорити, а особливо у повоєнний період.

"Але, незважаючи на всі репресії, навіть перебуваючи у сталінських тюрмах і таборах, ув'язнені українці пам'ятали про свої народні та релігійні традиції і таємно створювали витвори мистецтва, зокрема і всім відомі декоративні вишиванки-картинки та іконки українських жінок-політв'язнів в СРСР", - йдеться у дописі.

У ЦДАЗУ висловили сподівання, що й у новому тисячолітті, так званому електронному спілкуванні через Інтернет, українці збережуть традицію своїх пращурів і будуть вітати зі святами близьких та знайомих саме листівками.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.