IN MEMORIAM: у США помер голова Світової ліги українських політичних в’язнів Богдан Качор

22 лютого 2021 року у США на 97-му році життя відійшов у вічність Богдан Качор, – голова Світової ліги українських політичних в’язнів, останній бандерівець-в‘язень Аушвіцу (табірний номер 154754)

Народився світлої пам'яті Богдан Качор 14 листопада 1924 року у с. Лешнів Бродівського повіту (тепер – Золочівського району Львівської області) у сім'ї місцевих селян. Після закінчення народної школи навчався у Бродах, де здобув середню освіту.

В 1942–1943 рр., в часи німецької окупації, навчався у Бродівській торговельній школі, яку проте закінчити не вдалося через арешт. Був членом Юнацтва ОУН. Влітку 1943 р., під час перевезення націоналістичної літератури, заарештований гестапо.

На початку жовтня 1943 р. етапований до нацистського концентраційного табору Аушвіц (біля м. Освенцім на півдні Польщі), у січні 1945 року переведений до концтабору Маутгаузен, а в квітні – до табору Ебензе.

Впродовж 1945–1948 рр. перебував у таборах для переміщених осіб у Західній Німеччині. Поступає на навчання в Українську Високу Економічну Школу, де отримав звання інженера-економіста.

У 1948 р. переїхав в Аргентину. Одружився з Іванкою Вітошинською, з якою виховали двох дітей – Софію та Івана.

Він був одним із співзасновників Спілки української молоді в Аргентині, головою Центрального товариства "Просвіта" в Буенос-Айресі, активним членом Товариства української студіюючої молоді ім. М. Міхновського, співзасновником і скарбником Українського інформативно-видавничого інституту, який видавав журнал "Вільна Україна" та книжки іспанською мовою про визвольну боротьбу в Україні, організатором кооперативу "Фортуна".

У 1975 р. переїхав до США, де відразу включився у громадсько-політичне життя тутешньої української діаспори. Понад двадцять років очолював відділ Організації оборони чотирьох свобід України в Нью-Йорку, довший час був секретарем її Головної Управи.

Від часу побуту у США п. Богдан належав до Управи Фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку.

Богдан Качор відомий своєю добродійною та меценатською діяльність. Брав дієву участь у побудові пам'ятників Тарасу Шевченкові в Буенос-Айресі (Аргентина) та в Енкарнасіоні (Парагвай), воїнам ОУН–УПА на цвинтарі Святого Духа в Гемтонбурзі (США), Петрові Федуну – "Полтаві" у Бродах Львівської обл., Степанові Бандері у Бучачі Тернопільської обл., виданні книжок, зокрема, двох томів праць провідного ідеолога збройного підпілля ОУН П. Федуна – "Полтави" та багатьох інших проєктах.

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.