У Чехії вийшла книга про історію України із архівів КҐБ

Працю історика Володимира В’ятровича «Історія з грифом «Секретно». Українське ХХ століття», що базується на документах з архівів КҐБ, видали чеською мовою.

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

 

Книга чеською мовою вийшла друком у грудні 2020 року у видавництві "Academia" під назвою "Ukrajinské 20. století: Utajované dějiny". Переклад здійснений Рітою Кіндлеровою за спряння Українського інституту книги.  Книгу можна придбати у чеських книжкових крамницях. 

19 березня відбудеться онлайн обговорення книги за участі автора Володимира В'ятровича (Київ), професора Карлового університету Станіслава Туміса (Прага), модерує Радко Мокрик (Прага). 

У книзі висвітлено події української історії між 1918 та 1991 роком за допомогою 66 історій окремих людей.

"Описуючи цей один із найдраматичніших, напевно, в історії України періодів, я намагався його подати не просто як історію, як певний суцільний процес, але і як історії історії якихось певних людей, історії окремих подій, які відбувалися в Україні протягом цього часу. Відповідно, моя історія України ХХ століття складається із 66 епізодів", — говорить Володимир В'ятрович.

"Історія з грифом "Секретно". Українське ХХ століття" в Україні сьогодні виходить у харківському видавництві "КСД" і стала бестселлером (загалом українці купили біля 70 тисяч примірників). За книгу автор отримав премію імені Василя Стуса, а тижневик "Коментарі" назвав працю бестселером листопада 2011 року.

У 2012 році "Історія з грифом "Секретно"" увійшла до десятки найпопулярніших книжок у мережі книгарень "Є". У 2013 році книга стала переможцем у категорії науково-популярні видання номінації "Минувшина" Всеукраїнського рейтингу "Книжка року", а також отримала відзнаку Національної спілки письменників, у 2014 році отримала персональну відзнаку президента Форуму видавців Олександри Коваль. 


Володимир В'ятрович — історик, кандидат історичних наук, дослідник історії українського визвольного руху. У 2008—2010 роках на посаді директора Архіву Служби безпеки України розсекретив раніше таємні архіви КҐБ та організував відкритий доступ до них. У 2010 —2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. У 2014 — 2019 роках голова Українського інституту національної пам'яті. Очолював вчену раду Центру досліджень визвольного руху — неурядової дослідницької установи (2008 — 2014). Керував науковим центром в Національному університеті "Києво–Могилянська академія" (2011 — 2015).  Член наглядової ради Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького". Зараз народний депутат України.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.