У вільному доступі виклали документи зі справи художника-бойчукіста Івана Липківського

Художника розстріляли у 1937 році, звинувативши у належності до націонал-фашистської організації.

Колекцію з 46 документів публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом служби безпеки України на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли:

  • анкета арештованого художника;

  • протоколи обшуку Івана Липківського;

  • звернення з проханням про помилування до  НКВД УССР;

  • постанова військового прокурора про тримання під вартою Івана Липківського;

  • протоколи допиту Івана Липківського, Михайла Бойчука, Василя Седляра та інших;

  • вирок про засудження художника до розстрілу;

  • довідка про виконання вироку,

тощо. 

"Іван Липківський "зізнався" в усіх можливих злочинах: участі у націонал-фашистській організації, плануванні її членами індивідуального терору вищого радянського керівництва, зокрема Постишева і навіть у тому, що художники підтримували ідеї Гітлера, — розповідає науковий редактор Е-архіву Андрій Вулочин. — На одному з допитів до злочинів зараховується те, що один з учасників вигаданої організації був баптистом".

Серед очільників так званої націонал-фашистської організації Іван Липківський називав свого вчителя Михайла Бойчука. Той, мовляв, висловлювався про необхідність "відділити Україну від Росії такою стіною, щоб навіть аероплан її не перелетів...". Сам Михайло Бойчук на допиті зізнавався про великий вплив, що він мав на свого учня, і що нібито саме він прищепив Липківському націоналістичні погляди.

Попри велику кількість абсурдних звинувачень і зізнань художник все ж спробував написати звернення до НКВД з надією на розуміння: "Прошу дати мені можливість чесним трудом заслужити собі право участі в новому житті…". Однак 13 липня 1937 року митця розстріляли. 

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.