Вінницькі музейники планують за грантові кошти реставрувати піаніно Леонтовича

Вінницькі музейники мають намір за грантові кошти відреставрувати піаніно Миколи Леонтовича з музею композитора в с. Марківка.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомила директорка Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька.

 

"Піаніно Леонтовича потребує серйозних відновних робіт. У нього втрачена частина деталей і фрагментів, а масив деревини серйозно ушкоджений шашелем. Підтримувати і консервувати колекцію речей Леонтовича нам весь час допомагає Національний науково-дослідний реставраційний центр України.

Вони до нас щороку приїжджають, оглядають ці речі, особливо дерево, – як воно зберігається. За їхньою методикою ми його обробляємо, застосовуємо спеціальні розчини, герметично пакуємо у спеціальний целофан. Але проходить час і піаніно продовжує руйнуватися", – повідомила Висоцька.

За її словами, щоб урятувати цей раритет, а також килим родини Леонтовичів, музей у партнерстві з Національним науково-дослідним реставраційним центром України бореться за грант посольства США в Україні; вже пройшли другий етап.

Вартість реставраційних робіт – близько 30 тисяч доларів США. У разі перемоги реставраційні роботи стартують вже у вересні і будуть проведені впродовж двох років.

Родинне піаніно Леонтовича тривалий час зберігалося у меморіальній квартирі автора всесвітньо відомої обробки "Щедрика" в Тульчині і було передане до Марківки 1977 року, коли там уперше створювався музей Леонтовича до 100-ліття від дня народження композитора. Там колись мешкали рідні митця, й він неодноразово гостював у них. Саме тут він трагічно загинув і був похований.

У цьому ж музеї наразі зберігається і родинний килим Леонтовичів, який також хочуть відреставрувати за грантові кошти.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.