Поблизу Борисполя виявили ймовірне поховання жертв Голодомору

На приватній земельній ділянці робітники рили фундамент під будинок і виявили людські кістки. Власниця земельної ділянки повідомила поліцію

Про знахідку повідомляє інтернет-видання "Це Бориспіль".

 

Правоохоронці вилучили знайдене. Пізніше повідомили, що поховання старе і там мають працювати археологи, а не слідчо-оперативна група. Тоді й були викликані представники Бориспільського державного історичного музею, а також керівник ДПК "Штурм" Андрій Макаров.

Вдалося знайти і викопати шість кістяків людей. Це і дорослі люди, і люди похилого віку, і підлітки – 14-15 років. Поховані вони були як на цвинтарі, хоча на картах, що є в доступі, цвинтар знаходився за кілометр від місця знахідки.

"На мою думку, – прокоментувала директорка Бориспільського державного історичного музею Наталія Йова, – ці поховання можуть датуватися 1932-1933 роками, коли на Бориспільщині лютував Голодомор".

За документами це поховання ніде не відмічене, що характерно для цього періоду. По-друге, тіла поховані на відносно невеликій глибині. Більшість голі, босі і не в домовинах (лише один небіжчик був у труні). По-третє, сам факт знищення хрестів чи надгробків, якщо вони там були, вказує, що тодішня влада всіма способами намагалася приховати факт гибелі людей унаслідок Голодомору. 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.