До 30-річчя Незалежності України може з’явитися новий закон про гімн і прапор

В Україні готується новий законопроєкт про державні символи.

Про це повідомив перший заступник голови фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко на брифінгу після засідання Погоджувальної ради, передає кореспондент Укрінформу.

 

"Закон про державні символи готується. Я думаю, що найближчим часом будуть новини щодо нього. Він буде включати в себе певну кодифікацію існуючих постанов про гімн, прапор, закон про гімн", - сказав Корнієнко.

Він висловив сподівання, що відповідний закон буде ухвалено до 30-ї річниці Незалежності України.

Раніше, Перший заступник Голови Парламенту України Руслан Стефанчук розповів, що у першому розділі "Загальні положення" визначено види державних символів України, містяться положення щодо шанобливого ставлення до державних символів та їх публічного шанування, а також щодо національних зразків державних символів.

"Другий розділ "Державний Прапор України" містить опис Державного Прапора України; особливості та вимоги до його встановлення або підняття, особливості використання; а також положення щодо відзначення Дня Державного Прапора України.

Ми не оминули й питання особливостей встановлення або підняття Державного Прапора України одночасно з іншими прапорами: із Прапором (штандартом) Президента України, прапорами іноземних держав, їх об'єднань або із прапорами міжнародних організацій", — підкреслив Перший заступник Голови Верховної Ради України.

Як зазначив політик, третій розділ "Державний Герб України" потребуватиме комплексного напрацювання після визначення основних засад використання/розміщення великого та малого Державного Герба України.

"У четвертому розділі "Державний Гімн України" містяться опис Державного Гімну України, положення щодо його еталонної музичної редакції, порядку та особливостей виконання, а також щодо використання та трансляції.

Ми визначили, що Державний Гімн України з дотриманням вимог цього закону може бути використаний у музичних та інших творах мистецтва повністю або частково", — наголосив Руслан Стефанчук.

За його словами, п'ятий розділ "Правова охорона державних символів України" містить положення про правовий захист державних символів та відповідальність за порушення цього закону. Останній розділ "Прикінцеві і перехідні положення" потребує напрацювання після визначення змісту основної частини законопроекту.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".