У Києві відкрили пам'ятну дошку Борису Патону

26 травня 2021 року на честь багаторічного Президента Національної академії наук України академіка Бориса Патона відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки на фасаді будівлі Президії НАН України

Право відкрити меморіальну дошку було надано Президенту НАН України академіку Анатолію Загородньому та голові Комісії НАН України з питань увічнення пам'яті академіка Бориса Патона академіку Антону Наумовцю. Виступаючи перед присутніми вони теплими словами згадали Бориса Євгеновича, його людські якості та величезну наукову і культурну спадщину.

Своїми спогадами про академіка Бориса Патона поділились також директор Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України академік Микола Жулинський, заступник директора Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України академік Леонід Лобанов та директор Головної астрономічної обсерваторії академік Ярослав Яцків.

 
Теми

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.