У Національному музеї історії України відкрилася виставка, присвячена Євгенові Коновальцю

14 червня у Національному музеї історії України (МІСТ) відкрилася Виставка «Щиро Ваш. Євген Коновалець» . Вона присвячена 130-й річниці з дня народження однієї з найвизначніших і водночас найзагадковіших постатей в історії України XX ст.

Про це повідомляється на сторінці Музею у Фейсбук.

 

Командир Корпусу Січових Стрільців – найбоєздатнішого підрозділу Армії УНР, командант Української Військової Організації, голова Організації Українських Націоналістів Євген Коновалець прожив роки, сповнені боротьби, небезпек, ризику і таємниць.

Виставка знайомить відвідувачів із матеріалами фондових зібрань Національного музею історії України та Фундації імені Олега Ольжича. Це документи та особисті речі Євгена Коновальця: рукописи його творів, речі із родинного архіву, листи батьків до Євгена Коновальця, паспорт, виданий йому незалежною Литвою та багато іншого.

Також на виставці експоновано артефакти, пов'язані зі здійсненим спецгрупою НКВД терористичним актом, жертвою якого став Євген Коновалець.

Це, зокрема, адресована йому телеграма терориста Павла Судоплатова, який діяв під псевдо "Валюх", годинник, який був на руці лідера ОУН у час його загибелі, ручка та портсигар Євгена Коновальця, його посмертна маска, документи та світлини, пов'язані із похороном лідера ОУН у травні 1938 року в Роттердамі (Нідерланди).

Відвідувачі зацікавилися розробленою Миколою Сціборським схемою організаційної структури ОУН, фалеристикою, рідкісними світлинами, унікальною добіркою часописів, що висвітлювали деталі вбивства Коновальця.

Відкриваючи виставку, заступник генерального директора з наукової та фондової роботи Національного музею історії України Богдан Патриляк зауважив, що постать Євгена Коновальця поєднує братні народи – український та литовський.

"Уже тоді представники політичної еліти двох народів усвідомлювали, що треба спільними силами вести боротьбу за свою незалежність", - підкреслив пан Богдан.

Куратор виставки Олександр Кучерук, завідувач відділу Національного музею історії України "Музей Української Революції 1917–1921 років", провів для гостей виставки екскурсію. Окремо розповів про найцікавіші експонати.  

"Ця виставка особлива тим, що на ній ми представляємо лише оригінальні речі. Копій тут немає. Більшість з цих предметів широка аудиторія ніколи раніше не бачила. Про деякі з них до недавнього часу не знали навіть дослідники",– наголосив О. Кучерук.


Виставка триватиме до 14 жовтня 2021 року.


Більше фото за посиланням.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.