У Києві відкрито виставку про допомогу союзників у Другій світовій

Виставка ініційована ГО «Корпус справедливості» за партнерської підтримки Українського інституту національної пам’яті і спростовує тезу радянської та сучасної російської пропаганди про те, що «ленд-ліз» не відіграв суттєвої ролі у перемозі Червоної армії на Східному фронті Другої світової війни

До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни у Києві, на Контрактовій площі, відкрили фотодокументальну виставку "Lend-lease - зброя перемоги", повідомляє Укрінформ.

 
Фото Геннадія Мінченка

"Cьогодні 22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Всі ми знаємо про те, що 22 червня почали бомбити Київ. Але лише згодом ми дізналися, що насправді війна на теренах України прийшла в 1939 році, і лише згодом, після відступу радянських військ, ми дізналися, що Хрещатик було підірвано саме радянськими військами.

Ця виставка - нагадування про те, що ті мільйони жертв, яких, на жаль, зазнала і Україна під час Другої світової війни, мають бути вшановані, в тому числі і в такий спосіб, тому що ми маємо знати тих героїв, які насправді нам допомагали.

Це нагадування про те, що не тільки завдяки самовідданим жертвам радянських людей, а всіх людей, як брали участь в цій війні, перемога була здобута. Але й завдяки підтримці наших партнерів, в першу чергу США та Британії", - зазначив на презентації міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.