ЮНЕСКО виключила ліверпульський порт зі списку об'єктів Всесвітньої спадщини

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) виключила ліверпульський порт зі списку об'єктів Всесвітньої спадщини через будівництво великого готельно-офісного комплексу

Як передає Укрінформ, про це йдеться у пресрелізі організації.

В ЮНЕСКО мотивували свої рішення "незворотною втратою атрибутів, що передають видатну універсальну цінність об'єкта".

 

Зазначається, що ліверпульський порт був включений в список ЮНЕСКО ще у 2004 році. Проте вже у 2012 році він опинився в списку об'єктів Всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою знищення через плани влади щодо будівництва комплексу Liverpool Waters. Відтоді проєкт продовжував реалізовуватися разом з іншими розробками як на території порту, так і в його буферній зоні.

Комітет ЮНЕСКО вважає, що ці конструкції шкодять автентичності та цілісності порту.

"Історичний центр Ліверпуля та причали були внесені до списку об'єктів Всесвітньої спадщини як свідчення розвитку одного з найбільших світових торгових центрів у 18-19 століттях. Це місце також демонструвало новаторські розробки сучасних докових технологій, транспортних систем та управління портами", - заявили в організації.

Зазначається, що порт у Ліверпулі став третім в історії об'єктом, виключеним зі списку Всесвітньої спадщини. Раніше з цього списку були виключені заповідник антилоп-ориксів в Омані, та долина річки Ельба в німецькому Дрездені.

Як відомо, Світова спадщина ЮНЕСКО — видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Ці цінності перелічені в списку ЮНЕСКО.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.