У Львові демонтують центральну скульптурну групу радянського монументу слави. ФОТО

У Львові 23 липня розпочали демонтаж головної частини композиції радянського монументу слави – дві бронзові фігури – батьківщини-матері та червоноармійця, який тримає меч.

Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

 

"Я піднесений, бо чекав цього моменту давно, хотілося позбутися цієї русифікації. Нам цього не треба. Були демонтовані елементи з металу, якого було досить багато, а також міцний бетон був. Планували два дні працювати, а вийшло за один", – каже будівельник Василь Луць.

 

Цей монумент, за оцінкою Українського інституту національної пам'яті, не підпадав під дію закону про декомунізацію, не перебував на жодному балансі. Тому міська рада з громадою мала право ухвалювати рішення щодо демонтажу, заявивши, що це символ комунізму.

Ще у квітні 2018 року обгородили основну частину радянського пам'ятника, який був в аварійному стані. Елементи демонтували почергово.

Взимку 2019 року зняли 30-метровий пілон, що прославляв "визволення" радянською армією Львова у 1939-му і, вдруге, у липні 1944 року. Весною цього року демонтували горизонтальну стелу з залізобетону і 43 горельєфи – зображення солдат і матерів. Тепер вже завершальний етап робіт – прибирають дві скульптури.

 

У радянський час цей пам'ятник називали "Монументом бойової слави Збройних сил Радянського Союзу", який встановили у травні 1970 року. Скульптурну композицію створювали відомі львівські митці Емануїл Мисько, Дмитро Крвавич і Ярослав Мотика.

Скульптури монументу зберігатимуться в експозицію музею "Територія терору" у Львові.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.