У Білорусі з підручників прибрали згадування лідера країни Шушкевича та нобелівської лауреатки Алексієвич

У нових підручниках з історії Білорусі для 11-го класу шкіл немає згадування про першого керівника країни після розпаду Радянського Союзу Станіслава Шушкевича і лауреатку Нобелівської премії з літератури Світлану Алексієвич. Шушкевич і Алексієвич після президентських виборів 2020 року виступили з різкою критикою Олександра Лукашенка.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 
Станіслав Шушкевич

Згідно з білоруською шкільною програмою, в 11-му класі вивчається історія країни з кінця ХІХ-го століття до початку ХХІ-го століття.

Станіслав Шушкевич у 1991 році підписав Біловезькі угоди, які констатували розпад Радянського Союзу.

Світлана Алексієвич на початку ХХІ-го століття стала найвідомішою білоруською письменницею, отримавши за свої книги багато світових премій.

Раніше в Білорусі зі шкільної програми з літератури виключили твори Алексієвич, а також російських письменників Володимира Набокова і Олександра Солженіцина.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".