АНОНС: На книжковому форумі презентують щоденники Мирона Кордуби та збірник документів про Карпатську Україну

У Львові у конференц-залі нового колегіуму УКУ відбудеться дискусія та презентація нових видань видавничої серії: "Україна. Європа: 1921-1939".

Про це повідомляють організатори у Фейсбук.

 

"Щоденник 1918–1925" Мирона Кордуби – унікальне свідоцтво про добу Визвольних змагань 1917–1921 і кількох наступних років, коли на міжнародній арені вирішувалася справа державного статусу Галичини.

Автор — відомий історик, політичний і громадський діяч, один із найактивніших організаторів Українського Таємного Університету, його викладач і декан. Його щоденник проливає світло як на міжнародний контекст подій в Галичині 1918–1923 років, так і на внутрішню динаміку подій — роботу Президії та Ширшої Президії УНРади, взаємини з УНР, ставлення до Союзу Пілсудський — Петлюра і до більшовиків.

Особлива цінність "Щоденника" — погляд зсередини на організацію "держави в державі", себто функціонування квазідержавних інститутів: Колеґії референтів, Виділу одинадцятьох Народного комітету УНТП — законспірованої політичної структури, яка керувала акцією бойкоту виборів до польського Сейму і Сенату (листопад 1922 року), а також Військової організації.


Ґрунтовна розвідка Олександра Пагірі: "Карпатська Україна в документах Другої Чехо-Словацької республіки" у 2-х книгах. Більшість документів публікується вперше.

До збірника увійшли 469 досі не відомих урядових, політичних, військових і дипломатичних документів Другої Чехо-Словацької республіки, у рамках якої відбувалося творення Карпатської України.

Він є першою масштабною публікацією архівних джерел чеського походження на цю тему, які дають можливість поставити події на Закарпатті у 1938-1939 рр. у загальний чехословацький контекст і відповісти на ряд нових запитань.


Час: 16 вересня, четвер, 14:00


Місце: у конференц-залі нового колегіуму УКУ, пл.. Святої Софії, 2, м. Львів


Подія відбудеться офлайн, але є можливість долучитися через Zoom. Реєстрація


Задля безпеки і здоров'я усіх, організатори просять дотримуватися карантинних норм. Кількість місць на події може бути обмежена, тож слідкуйте за анонсами та реєструйтесь на подію.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.