У Кам’янці-Подільському виявили давньоруське поховання

У Кам’янці-Подільському на Хмельниччині під час прокладання траншеї археологи виявили поховання жінки ХІІІ-ХIV ст., що є найдавнішим на території Старого міста

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив науковий співробітник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Петро Болтанюк.

 

"Коли прокладалася траншея для земляного кабелю на схід від Вірменського бастіону в межах ділянки на вулиці Францисканська, 10, то наштовхнулися на поховання жінки віком до 30 років. Дослідження поховальної камери показали, що воно прямокутної форми і швидше за все це вже був дерев'яний гріб. Наявність кераміки всередині дає можливість попередньо припустити, що це - ХІІІ-ХIV ст. У неї на пальцях виявили два кільця, оздоблені псевдовиттям, що теж характерні для ХІІІ-ХIV ст." - зазначив Болтанюк.

За його словами, жінка похована головою на захід, що свідчить про християнську традицію. Вона похована у трипільському культурному шарі, адже поруч археологи виявили залишки житла ранньотрипільського періоду.

Як зауважив кандидат історичних наук, керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України Павло Нечитайло, це поховання пов'язане з церквою, що стояла при в'їзді на Вірменський ринок.

Фахівці наголошують, що таке поховання є першим на території Старого міста. Раніше давньоруські поховання виявляли в Кам'янці-Подільському на території замку.

Далі рештки жінки досліджуватимуть антропологи з Інституту археології НАНУ.

Археологи здійснювали нагляд за траншеями, які проводить ТзОВ "Волинська електротехнічна компанія".

Участь у роботах брали Павло Нечитайло, Петро Болтанюк, магістант Національного університету "Києво-Могилянська академія" Євген Левінзон, магістанти Кам'янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка Ільдар Яхієв та Олександра Бєлік.  

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.