Спецпроект

В Україні з'явилась найбільша у Східній Європі точка доступу до архіву історій про Голокост

В Україні з’явилася найбільша в Східній Європі точка доступу до архіву свідчень про Голокост і «колекції Спілберга».

Про це повідомляє пресслужба Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

 

"Тепер прослухати й переважно переглянути понад 60 тисяч інтерв'ю з переслідуваними під час Голокосту євреями та свідками тієї трагедії, які були записані за останні десятиліття й зберігаються в архівах по всьому світу, можна, звернувшись до Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Доступні відео- й аудіозаписи з так званої "колекції Спілберга", Фортунофф-відеоархіву, з архіву Яд Вашем і власної колекції усних історій Меморіального центру", - ідеться в повідомленні.

Як зазначає керівник проєкту "Голоси. Свідчення про Голокост в Україні" Меморіального центру, доктор історичних наук, професор Харківського національного університету ім. Каразіна, голова Української асоціації усної історії Гелінада Грінченко, ця точка доступу буде першою на пострадянському просторі, і за масштабами її можна порівняти з колекцією музею польських євреїв Полін, усього у світі налічується до десяти великих архівів з усними історіями про геноцид європейських євреїв.

"Наша точка доступу дозволила зібрати разом спогади про Голокост на українських землях, які були записані раніше й розсіяні по різних закордонних архівах. Зараз це особливо важливо, адже з кожним днем свідків трагічних подій стає все менше.

Усна історія стала популярною після закінчення Другої світової війни як метод, спрямований на фіксацію спогадів, які іншим способом ніколи не були б записані. Це запис розповідей простих людей, які пережили історичні події, але самі навряд чи коли-небудь написали б спогади чи мемуари", - коментує Грінченко.

Як додали у пресслужбі, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" є партнером і надає повний доступ до архіву візуальної історії Фонду Шоа Університету Південної Каліфорнії, який ще відомий як "колекція Спілберга".

Це найбільша у світі цифрова колекція усної історії, що нараховує понад 55 тисяч відеоінтерв'ю з жертвами та свідками Голокосту й інших геноцидів. З них 3400 інтерв'ю були записані в Україні та за її межами з людьми, які зазнали безпосереднього переслідування за часів війни чи були свідками геноциду євреїв на українських територіях.

Початок колекції було покладено завдяки інтерв'ю, які режисер Стівен Спілберг записував, працюючи над фільмом "Список Шиндлера". Пізніше ця ініціатива переросла в масштабний усноісторичний проєкт.

Крім того, Меморіальний центр пропонує повний доступ до Фортунофф-відеоархіву свідчень про Голокост (Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies), який містить понад 4 тисячі інтерв'ю очевидців; а також до свідчень про трагедію Бабиного Яру, переданих у користування з архіву Меморіального комплексу історії Голокосту Яд Вашем.


Щоб отримати доступ до архіву усних історій, необхідно написати заявку на електронну пошту: oralhistory@babynyar.org

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.