У Греції затримали українця, засудженого в Литві за воєнні злочини 1991 року

У Греції за запитом Литви під час перетину кордону затримали громадянина України Олександра Радкевича, заочно засудженого литовським судом у справі про події 1991 року

Як повідомляє "Європейська правда", про це у Facebook написала правозахисниця, координаторка у Медійній ініціативі за права людини Ольга Решетилова.

"14 вересня під час перетину кордону у Греції був затриманий громадянин України, ветеран АТО Олександр Радкевич.  Як виявилося згодом, його затримали за запитом Литви, де Олександр був заочно засуджений за так званою справою 13 січня" - написала вона.

За словами правозахисниці, 20 жовтня міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс підтвердив, що Литва видала європейський ордер на арешт Радкевича і тепер просить Грецію видати громадянина України їй для відбування покарання.

 

13 січня 1991 року радянська влада намагалася силою повалити законну владу в Литві, яка 11 березня 1990 року оголосила про незалежність від СРСР.

При захопленні радянськими військовими частинами та спецпідрозділами Вільнюської телевежі і будівлі Литовського радіо і ТБ загинули 14 осіб, більше тисячі беззбройних людей постраждали.

 У березні 2019 року Вільнюський окружний суд засудив 67 осіб за скоєння воєнних злочинів під час сумнозвісних подій у січні 1991 року. Зокрема заочно до 10 років позбавлення засудили колишнього міністра оборони СРСР Дмитрія Язова

"Але серед засуджених виявився і громадянин України Олександр Радкевич, який на початку 1991 року служив у 107 мотострілецькій дивізії Збройних сил СРСР, 11 січня 1991 року був призначений водієм-механіком танку, який знаходився поряд з Будинком друку у Вільнюсі, за який йшла боротьба. Про вирок щодо нього Олександр не знав, хоча добровільно співпрацював зі слідством і був допитаний 2014 року як свідок українською прокуратурою у рамках міжнародної правової допомоги, яку Україна надавала Литві. Згодом Олександр зі свідка перетворився на обвинуваченого" - повідомила Решетилова.

"Радкевича звинувачують у тяжких воєнних злочинах (вбивство, нелюдське поводження, використання заборонених методів ведення війни) фактично лише за те, що він був присутній у Вільнюсі у січні 1991 року як військовий радянської армії. Дії Радкевича не спричинили шкоди будь-якій людини, що чітко видно із самого вироку" - додала вона.

У Литві рішення суду набрало законної сили. Наданий Литвою адвокат Радкевича оскаржував вирок в апеляційному суді, але отримав відмову. Адвокати, залучені Українською Гельсінкською спілкою з прав людини, розглядають можливість звернення до Європейського суду з прав людини.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.