На Хмельниччині знайшли фрагменти давніх скульптур зі скельного монастиря. ФОТО

У селі Маліївці на Хмельниччині на території кладовища виявили три фрагменти давньої скульптури, яка колись була частиною комплексу скельного монастиря.

Про це кореспонденту Укрінформу розповіла т.в.о. директора Малієвецького обласного історико-культурного музею, голова громадської організації "Малієвецька спадщина" Анастасія Донець.

 
ФОТО: АНАСТАСІЯ ДОНЕЦЬ

"Уламки цієї скульптури мені показав батько під час прогулянки. Ми повернули на кладовище, де були скульптури святого Яна, святого Онуфрія і уламки скульптури, яку важко ідентифікувати. За місцевими переказами, всі ці скульптури були в древньому комплексі скельного монастиря", - зазначила Донець.

За її словами, в архівних документах виявили детальні описи цих скульптур. Відомо, що на початку ХХ ст. біля монастирської церкви посередині озера стояли скульптури Іоанна Предтечі та Ісуса Христа, скомпоновані у фонтан. Як розповідають старожили села, на тамтешній території була ще одна скульптура Ісуса Христа, але всі їх розбили у 1960-х роках.

"Ми знайшли три фрагменти – торс, ноги і ступні з ягнятком. Коли ми ці фрагменти перевезли до музею, то за допомогою мистецтвознавців та реставраторів попередньо готові говорити про те, що це Іоанн Предтеча. У нас бракує голови, рук та сегментів, які б з'єднували ці частини.

За пропозицією реставратора Миколи Бендюка, можна на великому металевому хресті на штирях зафіксувати один до одного ці фрагменти так, як античні скульптури виставляють у європейських музеях. Про те, щоб додавати сучасним скульпторам фрагменти, яких бракує, не може бути і мови. Світова практика таке заперечує", - додала Донець.

Як розповіла т.в.о. директора музею, скульптура святого Яна наразі встановлена над джерелом святого Яна, а святого Онуфрія – над водоспадом. Усі вони, як і Іоанн Предтеча, за попередньою інформацією, виготовлені з оолітового вапняку.

 
ФОТО: АНАСТАСІЯ ДОНЕЦЬ

"Щодо датування (скульптур – ред.), ми не можемо нічого сказати. Ми точно знаємо, що на початку XX ст. ці скульптури вже були і знаходилися в стані певного декадансу. Зважаючи на те, що скульптура Іоанна Предтечі дуже динамічна, вона створена у стилі бароко.

У скульптурі святого Онуфрія теж добре читається бароко. Скульптура святого Яна досить статична. З цього ми можемо робити висновок, що скульптури Іоанна Предтечі та святого Онуфрія належать руці одного майстра, а святий Ян – якомусь простішому майстру", - говорить Донець.

На території музею планують у майбутньому створити лапідарій, де зберуть скульптури.

Донець також повідомила, що в одній із садиб у Маліївцях виявили уламки скульптур. За місцевими переказами там жив скульптор, який міг виготовляти скульптури для монастиря або графа Орловського. Найближчим часом виявлені фрагменти обстежать.

 
Фото: Анастасія Донець

Село Маліївці відоме палацом Орловських, закладеним 1788 року. Будівля зведена у стилі раннього французького класицизму. Палац оточений парком зі ставками, фонтанами, де росте понад 80 видів старих дерев. З-поміж іншого там збереглася водонапірна вежа та джерело питної води. Туристів до Маліївців вабить і 18-метрова скеля з водоспадом, в середині якої розміщена двоповерхова печера, пов'язана з давнім монастирем.

Будівля палацу використовувалася для потреб дитячого протитуберкульозного санаторію "Світанок", але цього року заклад ліквідували і створили там обласний історико-культурний музей.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.