Спецпроект

Блогерка з Одеси зняла тік-ток-серіал про Голодомор

26-річна блогерка з Одеси Аліна Алієва у своєму ТікТоці створює серіал про Голодомор. Історія головної героїні заснована на спогадах прабабусі дівчини, яка пережила голод у дитячому будинку на Одещині

Про це повідомляє Локальна історія.

Прабабцю Аліни звали Надія Тронь-Білошапкіна. Після весілля жінка взяла прізвище чоловіка і стала Надією Старченко. Голодомор Надія переживала в дитячому будинку. У 5-річному віці мати залишила її неподалік, сказавши, що пішла по оселедець та обов'язково за нею повернеться.

 
колаж: 24 канал

"Моя прабабуся Надя (у неї був рак грудей) в останні роки життя писала в таємниці від усіх історію свого життя та її мами. Прадід вже після її смерті знайшов ці рукописи й попросив сина набрати цей текст на комп'ютері та видрукувати. Ця, скажемо так, "книга" зберігається у мене. Було дуже цікаво прочитати про важкий життєвий шлях у той час", – розповіла Аліна Алієва.

Натхненна життям прабабусі та історіями інших жертв Голодомору, Аліна Алієва почала знімати в ТікТоці серіал під назвою "Надія", який налічує вже понад 30 серій. Це поєднання реальної історії Надії Старченко та історій інших людей, які переживали Голодомор в Україні у художній інтерпретації.

За сюжетом, у 1932 році матір залишила 13-річну Надію під дитячим будинком в Одесі. Там вона познайомилась з іншими дівчатами, які опинились у дитбудинку через різні обставини. Діти стикаються з усіма лихами того часу: недоїданням, смертю, жорстокістю, поїданням людей та навіть педофілією.

"Спочатку я не планувала знімати серіал саме про це (думала зняти про прабабусине життя загалом), але, прочитавши історії, вони мене дуже вразили. І я вирішила їх зібрати докупи, щоб показати масштаб прожитої трагедії. Хоча, звичайно, це неможливо", – зауважила блогерка.

За словами Алієвої, її бабуся писала, що у дитбудинку годували солоною рибою, давали трохи хліба та чай. Однак Надії залишалась лише риба.

"На їжу налітали всі діти. Менші не встигали собі взяти харчі. Вона так само пам'ятала, як помирали від голоду інші діти, з якими вона дружила. Ще вона була при смерті. Від солоної риби (мабуть, розлад почався) пряма кишка почала вилазити. Вона не могла сидіти. Коли прабабуся лежала на підвіконні, повз проходив двірник, побачив її стан і дав їй натерту часником кірку чорного хліба. На все життя це запам'ятала. Після Голодомору минув ще приблизно рік і її забрала мати", – розповіла блогерка.

У Аліни Алієвої багато підписників з інших, сусідніх країн. У коментарях багато хто із них розповів, що про ці трагічні події в Україні дізнався саме з серіалу.

Серіал знятий російською мовою. Переглянути його можна за посиланням.





Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.