Створено віртуальний музей Барської кераміки

На Вінниччині створили тримовний віртуальний музей унікальної Барської кераміки

Про це повідомляє Укрінформ.

Розробник медіаресурсу - керівник напрямку "Центр візуальних комунікацій" Агенції сталого розвитку "АСТАР" Олексій Буйницький:

"У Барі є громадська організація "Барський МХАТ", яка реалізує проєкт із відродження традицій Барської кераміки. Ми для них створили віртуальний 3-D музей, де представлені зразки виробів, виготовлених у цій унікальній техніці, які знайшли під час науково-пошукових експедицій Вінниччиною та музеями України. Унікальність експозиції в тому, що вона презентує експонати, які фізично знаходяться у фондах різних закладів, приватних колекціях чи серед робіт сучасних майстрів".

 

За його словами, у віртуальному музеї можна не тільки побачити зразки Барської кераміки, а й дізнатися про заклади і колекції, в яких вони зберігаються. Таким чином віртуальний музей надає доступ користувачам інтернету до найповнішого зібрання зразків Барської кераміки.

Інформація на сайті викладена трьома мовами - українською, польською та англійською. Вона містить науковий опис усіх представлених експонатів. А зображення у форматі 3-D дозволяє роздивитися їх з усіх боків. На створені об'ємні поверхні перенесено текстури з фотоматеріалу експонатів.

Проєкт зі створення віртуального музею Барської кераміки підтримав Український культурний фонд (УКФ), надавши ГО "Барський МХАТ" грант у розмірі грантом у розмірі 637 тис. грн.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.