На Тернопільщині знайшли братську могилу бійців УПА

На Тернопільщині в селі Лідихів Кременецького району виявили братську могилу з останками десятьох бійців УПА з Тернопільської, Львівської та Рівненської областей. Зараз триває їх ексгумація.

Про це повідомляє Суспільне.

 

Останки бійців УПА знайшли у братській могилі на глибині півметра. Усі скелети належать чоловікам. Про це розповіла антропологиня Меморіально-пошукового центру "Доля" Ольга Мінейко. За її словами, наймолодшому приблизно 15-17 років, найстаршому – 35. Усі воїни були високого зросту.

"Стан збереження цих кісток незадовільний. Це пов'язано із тим, що самі останки загиблих воїнів ховали за деякий час після смерті. Їх після бою збирали за два-три тижні, ховали вже в зимовий період часу, крім того сама могильна яма досить невелика.

Очевидно, що рештки були просто присипані землею, що призвело до значного руйнування кісткового матеріалу, проте в деяких чоловіків є добре збережені зуби, що зробить можливим аналіз ДНК", – каже антропологиня.

Науковці вважають, що вояків поховали жителі села, каже археолог Ярослав Онищук. Адже тіла поклали акуратно. Бійці були одягненими, збереглися їхні особисті речі.

"Тут є ґудзики від кітелю німецького солдата Вермахту. Тобто, це одяг німецького зразка. Є ґудзики від штанів, бачимо ґудзики від білизни, це означає, що ці люди були одягнені в основному в одяг німецького зразка. Але попри це, ми знаходимо ще ґудзики і залишки одягу радянського зразка.

Це свідчить про те, що це не була якась формація, тобто німці чи солдати Червоної армії, а це відповідає тій історії, що це воїни УПА, які одягалися у все трофейне. У все, що потрапляло під руку", – зазнає Ярослав Онищук.

 

Окрім залишків форми, видно також шматки теплого в'язаного одягу, скло від ліхтарика, гребінець і обручки, каже Ярослав Онищук. Директор Меморіально-пошукового центру "Доля" Святослав Шеремета додає, що бій, у якому загинули воїни УПА, відбувся восени 1944 року.

"Тут через поле в урочищі перебували три сотні УПА і війська НКВД провели спецоперацію для того, щоб або вбити, або взяти в полон воїнів УПА.

Бій був доволі жорсткий, були великі сили як УПА, так і були стягнуті великі сили військ НКВД. Притягнули військову техніку, три танки, за певними свідченнями, брали участь у тому бою. Нам відомо, що тут у тому бої загинули 28 воїнів, які представляють три області України і три райони різних областей України", – розповів Святослав Шеремета.

Він наголосив, що на території села Лідихів є ще дві братські могили, однак їх наразі не знайшли.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.