"П'ятеро з ломбарду": запустили подкаст про Українську революцію 1917-1921 на Харківщині

Суспільне.Харків спільно з Українським інститутом національної пам’яті запустили новий подкаст про Українську революцію 1917-1921 років на Харківщині – “П'ятеро з ломбарду”

Про це повідомили на сторінці УІНП у Facebook.

 

Головним спікером подкасту буде історик, працівник Українського інституту національної пам'яті Едуард Зуб. 

 "Чи багато ми знаємо про історію рідного краю? У шкільному курсі, у кращому випадку, є загальні згадки на тлі загальнодержавних подій. Ми спробує заповнити ці лакуни. Харківський вимір Української революції – складний, динамічний період, але тим і цікавий, особливо з вуст відомого дослідника, співробітника Інституту Едуарда Зуба", – наголосила начальниця Північно-східного відділу Марія Тахтаулова.

В УІНП підкреслюють, що національне відродження 1917 року, спричинене падінням російської монархії, було "швидким та бурхливим". Але про цей його харківський аспект мало хто знає. 

"Більше говорять про українізацію 20-х років, надзвичайно динамічну і досить суперечливу. Хоча вона була лише наслідком тих процесів, що відбувалися тут у 1917-1920 роках, вимушеною поступкою комуністів національним домаганням українців. Про те, хто і як рухав на наших теренах Українську революцію, чому вона зазнала поразки і чи була та поразка остаточною, розкаже допитливим наш спільний проєкт", – зауважив Едуард Зуб. 

Водночас авторка подкасту "П'ятеро з ломбарду" Тетяна Кривоніс додала, що цю історію протягом багатьох років "затискали в рамки радянської ідеології, пропаганди та репресій".

"Ми хочемо зробити регіональну історію видимою та доступною", – наголосила Кривоніс.

Слухати подкаст "П'ятеро з ломбарду" можна щосереди за посиланням.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.