Премію імені Петра Могили отримала авторка книжки про суди над відьмами

Премія ім. Петра Могили – відзнака НаУКМА - присуджена Вченою радою Академії доцентці кафедри історії НАУКМА Катерині Дисій

Вчена рада Національного університету "Києво-Могилянська академія" присудила премію імені Петра Могили викладачці кафедри історії Катерині Дисій за книжку "Ukrainian Witchcraft Trials. Volhynia, Podolia, and Ruthenia 17th-18th centuries" (Budapest – New York: CEU Press, 2020).

Катерина Диса у своїй праці вперше описує ідеологічне підґрунтя трибуналів на основі праць священиків і теологів, які відображають ставлення до диявола та відьом. Однак основним напрямом роботи вченої є процес, який приводить до звинувачень у чаклунстві.

З розповідей учасників судових процесів продемонстровано, що спонукало людей спочатку висловлювати підозри, а потім – звинувачення у чаклунстві. Насамкінець у праці авторка представляє історію одного волинського села та порівнює ставлення до двох "жіночих злочинів" в українських судах.

Премія ім. Петра Могили – відзнака, започаткована в НаУКМА з 2005 року та присуджується щороку Вченою радою Академії за вагомі наукові досягнення, які сприяють розвитку гуманітарних, суспільних і природничих наук, утверджують високий авторитет університетської науки на національному та міжнародному рівні й опубліковані у вигляді монографій, енциклопедій, книг, підручників, навчальних посібників, циклу наукових праць.  

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.