У Полтаві зняли пам'ятник Суворову

Натомість ще 27 топонімів на Полтавщині носять ім'я російського полководця, який придушував польський та український національні рухи, керував депортаціями з Криму та Кубані

Про це повідомив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар.

 

Раніше монумент Суворову стояв на подвір'ї київського військового ліцею імені Івана Богуна. Його було демонтовано з ініціативи дирекції ліцею та за підтримки УІНП й тодішнього віце-прем'єра В'ячеслава Кириленка. Восени минулого року пам'ятник перемістили до Полтавського музею важкої бомбардувальної авіації – філії Національного військово-історичного музею України як експонат.

Олег Пустовгар у ефірі полтавського телеканалу оприлюднив лист голови Антона Дробовича до директора Національного військово-історичного музею України А.Ільєнка. У документі зазначено, що "пам'ятник не є пам`яткою історії, мистецтва, культури, архітектури, містобудівництва, науки та техніки тощо.

Він був виготовлений у 1974 році скульптором-аматором, а відтак питання його художньої цінності є відкритим. Зазначений пам'ятник був одним з елементів радянської наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності. Відтак, доцільність музеєфікації та експонування цього пам'ятника може розглядатись у контексті монументальної пропаганди доби СРСР".

Олег Пустовгар повідомив, що жахливим спадком російсько-комуністичного імперського минулого є сила-силенна топонімічних назв на честь Суворова. "Лише на Полтавщині, у різних громадах налічується 27 назв вулиць, провулків, площ на честь цього діяча Російської імперії й ката українського та польського народів", - сповістив представник Інституту нацпам'яті. Він висловив сподівання, що демонтаж у обласному центрі пам'ятника російському військовому злочинцю Суворову пришвидшить процеси деколонізації топоніміки по всій Полтавщині.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.