Оприлюднено склад Ради з дерусифікації, декомунізації та деколонізації

До Ради з питань дерусифікації, декомунізації та деколонізації, яка координуватиме процеси демонтажу памʼятників, увійдуть письменники, культурні діячі, видавці та історики

Про це повідомив у ефірі телемарафону міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

 

Крім представників Мінкульту та Українського інституту національної пам'яті до експертної ради увійдуть:

  • очільниця Українського інституту книги Олександра Коваль;

  • літературознавиця Віра Агеєва;

  • директор видавництва "Смолоскип", письменник Ростислав Семків;

  • керівниця культурного центру Києво-Могилянської академії Владислава Осьмак;

  • письменник Олексій Нікітін;

  • мистецтвознавиця Діана Клочко;

  • заступниця директора Харківського літературного музею Тетяна Пилипчук;

  • очільниця Одеської національної наукової бібліотеки Ірина Бірюкова;

  • культурологиня Ганна Циба;

  • мистецтвознавиця Євгенія Моляр;

  • директор Національного музею історії Федір Андрощук;

  • директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло;

  • директор музею Другої світової війни Юрій Савчук;

  • директорка центру міської історії Львова Софія Дяк;

  • декан історичного факультету університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк;

  • історик Павло Гай-Нижник;

  • режисер Ростислав Держипільський;

  • професорка Національної музичної академії Олена Корчова;

  • професорка університету імені Шевченка Наталія Кривда;

  • політик Олесь Доній;

  • очільник видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький.

Ткаченко додав, що в регіонах необхідно створити аналогічні експертні ради, щоб "дерусифікація публічного простору не перетворилася на хаос".

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.