Семінар з міжвоєнної історії України створив свій YouTube канал

На Youtube-каналі будуть викладати відеозаписи доповідей та дискусій на Семінарі з міжвоєнної історії України

Відділ історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України започатковував постійний Семінар з міжвоєнної історії України, на якому співробітники відділу планують ділитися своїми відкриттями й напрацюваннями. Завдяки сучасним технологіям семінари відбуватимуться онлайн, тож присутніми на них зможуть бути всі охочі.

Перший Семінар відбувся 25 травня 2022 року.

Зачин зробив доктор історичних наук, професор Станіслав Кульчицький, засновник наукової школи дослідження історії міжвоєнного періоду в Україні, виконувач обов'язків головного наукового співробітника відділу історії України 20-30 рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України.

Він виступив із доповіддю "Спотворений світ комуносоціалізму і його метастази в сучасне суспільство".

Також створено Youtube-канал, на якому будуть викладені відеозаписи доповідей та дискусій навколо них.

 

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.