3 лютого 2021 року Президія НАН України ухвалила присудити премію імені Грушевського відомим грушевськознавцям Ігорю Гиричу, Руслану Пирогу та Віталію Тельваку.
Усього лише за півроку після І Універсалу з’явилася Українська Народна Республіка із власним парламентом, урядом, військовими формуваннями, законами та волею до самостійного життя. Той листопадовий вечір 1917 року ознаменував появу першої Української республіки у ХХ столітті
«Знаєте, у нас мешкає одна жінка… Вона може вам допомогти… Вона знає все… Якщо ви не боїтеся…» Я до сих пір пам’ятаю своє щире здивування. Чого б я мала боятися?!"
У столиці розкажуть про те, що таке «Електронний архів Михайла Грушевського», коли та чому він створений, хто працює в проекті та які завдання вирішує, які структурні блоки є в Архіві та як з ними працювати.
Грушевський зустрів революцію в одній із московських бібліотек. Винниченко теж перебував у Москві. Петлюра тоді жив у Мінську, працював у представництві Земського союзу на Західному фронті. Київ спав…
Українська революція програла збройну боротьбу, бо суспільство не було готово до втілення в життя ідеї незалежності. Нація, яка не має своєї середньої і вищої національної школи приречена на поразку. Революція не перемагає в країнах, де провідною соціальною верствою є селянство.
Путін у 2014 році розраховував на цілковитий розпад України. Можливо, він начитався розумних книжок, де було написано, що Україна може розпастися по Дніпру. Цілком може бути, що у ФСБ поздували пил зі старих методичок і почали діяти.
29 квітня 1918 увійшло в історію України як останній день засідання Центральної Ради. А чи дійсно це було останнє засідання? І про що йшлося на нічному зібранні? І що породило популярний міф про М. Грушевського? І чим був той останній день для подальшої історії України та сьогодення: крахом чи тріумфом, злетом чи падінням?
Головним джерелом бесіди стане однойменний унікальний твір невідомого досі художника, в якому вдивовиж сплелись воєдино і перебіг подій, і драматизм останніх днів українського парламенту...
Книга є спробою повернення з небуття «золотого» імені українського мистецтва – Василя Григоровича Кричевського: творця національного стилю в архітектурі – українського модерну, прекрасного сценографа, графіка, талановитого художника кіно тощо.