"Ранений кулею в ліву ногу у бою на станції Крути"

У приватному архіві Володимира Горячка в Австралії зберігається цікава світлина. На ній – гурт чоловіків та жінок, з двома неідентифікованими прапорами. Четвертий зліва – Сергія Горячко. Його біографія загалом відома. Додам до неї кілька нових штрихів, які виявлені після кількох років пошуків. Мав приємність неодноразово спілкуватися з сином Сергія Горячка Володимиром, який проживає в далекій Австралії. Він і надав унікальні матеріали й світлини

Грамота про складення повноважень і припинення діяльності Державного центру Української Народної Республіки в екзилі 22 серпня 1992 року

22 серпня 2022 року виповнюється 30 років важливій події, яка не вповні була оцінена сучасниками і незаслужено забута зараз. Йдеться про передачу повноважень Державним центром УНР в екзилі демократично обраній владі України. Еміграційний уряд УНР діяв майже 72 роки, перебуваючи у різний час у Польщі, Франції, ФРН та США

ЦДАВО опублікував документи прем'єр-міністра Ісаака Мазепи

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України публікує архівні документи про діяльність Ісаака Мазепи у 1919-1920 рр.

Президент Польщі Дуда вшанував пам’ять воїнів УНР

Президент Польщі Анджей Дуда вшанував пам'ять військових Української народної республіки на цвинтарі у Варшаві

АНОНС: відкриття меморіальної дошки Місії УНР у Чехословаччині

У Празі появиться нове українське меморіальне місце

Андрій Руккас: Чотири героїчні історії

Не роздумуючи довго, з криком «Слава» він з оголеною шаблею помчав на червоних. Швидко зарубавши командира, спокійно забрав в полон кільканадцять розгублених і ошелешених рядових бійців, які без жодного опору віддали зброю. Всіх полонених та 15 підвід обозу зі зброєю та боєприпасами козак Костилів успішно доставив до штабу своєї дивізії

Новий посол України в Польщі розпочав свою каденцію з вшанування вояків Армії УНР

Василь Зварич поклав квіти до пам'ятника Армії УНР на кладовищі Воля у Варшаві

У Празі відкрили меморіальну дошку підполковнику Армії УНР Миколі Росіневичу

У столиці Чехії на будинку, де мешкав підполковник Армії УНР Микола Росіневич, встановили меморіальну табличку в рамках проєкту Poslední adresa (Остання Адреса – Україна)

Всеволод Петрів: У правій щоці мерця

З першими промінями в'їздимо в місто. Місто немовби вимерло. Усюди тихо, безлюдно, порожньо, — навіть пси якось не гавкають... Це, вибачте, вже не революція, не нищення ворога, в ім'я законів класової боротьби, це вже хтозна що — Азіятчина! А скільки її доводилося зустрічати; і не тільки у большевиків…".

Українка-розвідниця Марія Пчелінська

Нечисленні, проте яскраві згадки про Марію Пчелінську в архівних документах змальовують нам портрет надзвичайно енергійної, самодостатньої, дещо авантюрної молодої жінки, якщо бажаєте - любительки пригод, життя якої склалося вельми насичено та гідно

Білгород - це Україна

По селах "сумежних" територій почали збиратись сільські сходи, які постановляли до якої держави їм приєднатись. Якісь села голосували за Україну, якісь - за Білорусь. Після сільських сходів подібні рішення ухвалювали міські думи, волосні та повітові народні ради (колишні земські збори). Більшовик Християн Раковський на українсько-російських мирних переговорах влітку 1918 року заявляв, що на підтримку радянського уряду з Курської губернії, до складу якої входив Білгород, вони отримали аж одну телеграму. Інші хотіли до України

Більшовики окупували Україну, вчинили вбивства, спровокували масовий голод

Документи, які підтверджують ці факти, знайдені працівниками Державного архіву Швеції 23 березня 2022 року в архіві Міністерства закордонних справ Швеції

В Казані зняли меморіальну дошку Михайлові Грушевському

Меморіальну дошку Михайло Грушевському зняли в Казані

Музею на Житомирщині передали чотири печатки часів УНР

Радомишльському народному краєзнавчому музею на Житомирщині передали чотири печатки часів Української революції 1917-1922 років

Віталій Скальський: Мелітополь: перший більшовицький заколот

Мелітополь жив своїм звичним для українських міст політичним життям. Аж поки з Росії не приїхали зайди-більшовики. Через них стався єврейський погром та згорів завод. Тоді, у жовтні 1917 року непроханих росіян вдалось вигнати з міста. А 12 березня 2022 року у Мелітополі знайшлась зрадниця, яка перейшла на бік нових російських окупантів - колишня директорка заводу та депутатка міської ради