«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик.
– Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу "a capella" іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

Василь Тютюнник командував Армією УНР двічі – у липні-вересні та у листопаді 1919 року. До того був начальником Штабу Армії УНР. Кар’єру в українській армії розпочав зі звання капітана. Євген Маланюк сказав, що "Василь Тютюнник – повний, нескалічений Українець".

Петро Франко був ад'ютантом командира третьої сотні Українських Січових Стрільців Осипа Микитки. На початку березня 1918 року ця сотня відповідно до умов Берестейського мирного договору рушила, щоб звільнити Одесу, Запоріжжя та Херсонщину від більшовиків

Суворою для української справи стала осінь 1921 року. Інтерноване українське військо переживає складні часи. Відчайдухи готуються до Другого Зимового походу. Тож новини з України про опір більшовицький окупації викликають справжній ажіотаж. Особливо, коли з ними з’являється справжній отаман!

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

У Парижі Україні планували зберегти незалежність, але намалювали нові кордони. Без Києва, Лівобережжя, Сходу та Заходу.

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.

На початку травня 1918 року Гетьман Павло Скоропадський розпорядився створити Міністерство народного здоров’я та опіки. В УНР часів Центральної Ради такого міністерства не було. Медико-санітарна справа раніше перебувала у відомстві Міністерства внутрішніх справ, а потім окремого департаменту при уряді

У жовтні 1919-го білогвардійці вдруге відбили Київ у більшовиків. Позаяк деякі з ідеологів білого руху ототожнювали більшовиків з євреями, почався єврейський погром. 21 жовтня Василь Шульгін "увічнив" ці події у знаменитій газетній статті

У Києві добре відомий триповерховий будинок по вулиці Володимирській, 54. З лютого 1919 року будинок є власністю Академії наук, це штаб-квартира Президії НАНУ. Власністю Академії він став завдяки Павлу Скоропадському та його дружині Олександрі, Володимиру Вернадському, Агатангелу Кримському і... Антону Денікіну.

У жовтні 1919 року керманичі УНР уперше за весь час революції організували привселюдну урочисту присягу на вірність українській республіці. Ця подія залишила слід у пам`яті багатьох учасників визвольних змагань, хоча й не змінила перебіг війни за українську державність.

"Всі оглядаються назад і дивляться на вулицю, по якій проноситься кілька автомобілів: "Он Петлюра... Спереду... " 14 жовтня 1919 року у тимчасовій столиці УНР Камʼянці-Подільському відбулась урочиста присяга чиновників та війська

Наймолодший в історії український премʼєр став головою уряду незадовго до свого 33-річчя. Колеги-політики про нього відгукувалися не найкращими словами. Паскуда - звичне слово на адресу українського премʼєр-міністра у 1918 році.

Створення міфу про Щорса було дорогим задоволенням. Радянській владі тільки фільм Довженка коштував 5 мільйонів рублів – майже на 2 мільйони більше запланованого бюджету. Самому Довженкові «Щорс» коштував здоров’я. У нього трапився інфаркт.

Ворог був зовсім близько. Більшовики засіли на сусідньому полі, та хлопці з Чоти пішої розвідки Третьої залізної дивізії Дієвої Армії УНР про це не знали. Загін розділився: половина рушила лівим берегом Смотричу, а далі перейшла річку вбрід. Інші відправилися дорогою повз Польську браму. Панцерник “Петлюра” їхав слідом за загоном. Та потім зупинився, чекаючи на свій час….

Мрія? Ні – це вже було. І не один раз. Побутує думка, що в нашій історії мало світлих сторінок і перемог. Грандіозний український військовий парад в столиці Росії: як це було?

"…ми повинні заявити, що дальша участь авіації у справі остаточної ліквіації антирадянського повстання буде неможлива, оскільки в літаки, які летіли сьогодні, було влито останні краплини наявного в нас бензину, який призначався для перельоту Київ—Будапешт".

Універсал писали у Малій Раді. Есери запропонували дуже короткий текст. Утім багатьом присутнім він здався надто радикальним. Тоді свій варіант запропонував Володимир Винниченко

Чортківський пролом, як згодом охрестили цей бій, наче подих вітру, що роздмухав жар під попелом, радикально змінив настрої армії та суспільства. Повсюди відчувалося могутнє моральне піднесення, яке сучасники справедливо порівнювали з Великоднем. Зникло дезертирство, натомість до війська тисячами зголошувалися добровольці.