...Одне з таких упереджень, які століттями царизм плекав у головах робітників - упередження національне, тобто погляд на українську мову і українську культуру як на мову і культуру третьорядну, яку можна допустити лише для "простого" домашнього вжитку...

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

...Глибока, майже непереможна оборона Криму зламана внаслідок спецоперації українських військових розвідників. Стрімким ударом наші полки долають Чонгарський перешийок і виходять на оперативний простір...

Під час визначення кордонів керівники радянської України завжди відштовхувалися від позиції українських національних урядів. Хоч УСРР і боролася з УНР та Гетьманатом, але всі контрольовані ними "нові території" вважала українськими, а тому "своїми".

Спекуляції довколо необхідності поміняти місцями кольори національного та державного стягу вийшли у стадію апогею. Відомий історик і дослідник геральдики, спираючись на джерела, спростовує найбільш популярні міфи.

130 років тому на Запоріжжі народився генерал Армії УНР, який урятував Польщу від більшовизму. У 1938-му Безручка нагородили найвищим польським орденом "Vіrtutі Міlіtarі", проте українець відмовився його прийняти.

"У 1921 році уряд Петрушевича запропонував на розгляд Ліги Націй проект "Галицької Республіки" як держави трьох народів - українського, польського та єврейського. Однак на перешкоді стали нафтові суперечки між Великою Британією та Францією..."

День початку війни між Росією та Україною в якості дня створення Червоної армії – на таке керівництво більшовиків не пристало б ніколи. Натомість українцям до 23 лютого варто придивитися детальніше, позаяк саме Україні є що святкувати в ці дні.

Наші ліві ратували за те, що Україні не потрібна регулярна армія. Тому й одержали трагічний результат: 29 січня 1918 року, коли київська молодь проливає під Крутами кров, в кільканадцяти кілометрах від поля бою полк імені Шевченка оголошує нейтралітет.

Непопереджені мешканці прилеглих будинків ошелешено виглядали через вікна. Перехожі й туристи теж не одразу зрозуміли, що відбувається. Все було в диму, в хід пішли багнети. А потім на радість глядачам на площу викотився польський бронеавтомобіль...

З появою першого секретаріату з військових справ Центральної Ради постать Петлюри серед вояків-українців на фронті стала ледь не міфологічною. Петлюрівцями називали навіть бійців корпусу генерала Скоропадського на чолі з самим майбутнім гетьманом України.

Довгий час про цю сторінку в історії Кам’янця-Подільського говорити було заборонено, зараз же місто з гордістю згадує свій столичний статус. І історія майже сторічної давнини оживає під час фестивалю "Остання столиця".

Голосуванням Стрілецької ради було прийнято виняткове політичне рішення: воювати не за класові інтереси, а за національні. Мовляв, соціалістична ідея класової боротьби дискутувала з питанням національної цілісності.

За збігом обставин племінник хорунжого Петро Хилюк став членом КП(б)У. Коли в післявоєнні роки голова колгоспу вирішив розорати один із місцевих цвинтарів, Петро приїхав до рідного села та здійняв великий скандал. Знав про долю свого дядька-петлюрівця?

Тільки під гуркіт гармат "Арсеналу" Центральна Рада спромоглася нарешті 31 січня прийняти "Закон про землю", і лише перед утечею з міста, вже стоячи вдягненими, депутати прийняли закон про 8-годинний робочий день. Пряма загроза сили подіяла на них краще за сотні декларацій.

Дворянин з Полтавщини, попович із Київщини і селянський син із Житомирщини... "Історична Правда" представляє досі не публіковані документи, які розкривають деталі життя трьох із 27 розстріляних на станції "Крути" студентів.

Можливо, саме він зробив найбільший внесок у створення українського радянського війська. Полк імені Богуна, знову ж таки. Але канонічною іконою зробили Щорса. А Антона Шарого убили тоді ж, у 1919-му, після зустрічі з Троцьким.

...Делєґати – типові київські селяни, рослі, здорові, з розкішними вусами і хитрими очима, "держали фасон". Сказали, що січовики є безвільним оруддям у руках контрреволюційної Директорії, яка йде проти трудових селянських мас, що борються за правдиву народну владу. Їхні балачки нагадали мені живо 1917 рік...

21 листопада 1921 року 359 полонених, у тому числі й поранених, вивели за село, зачитали постанову “п’ятірки” про розстріл їх як “ворогів народу”. Вістовий Степан Щербак за всіх сказав, що України вони не зрадять. Розповідають, що померли, співаючи гімн “Ще не вмерла Україна”.