Спецпроект

1250-ті: польський мульт про війну Русі проти Литви

Епічний мультфільм - 3D-анімація вкупі з картинами олійною фарбою - в основі якого лежить балада Міцкевича, створена за відгоміном конфліктів між молодим Великим князівством Литовським і Галицько-Волинською державою.

Днями на Берлінському кінофестивалі відбулася прем'єра польського мультфільму "Загублене місто Світязь", знятого за мотивами відомої балади Адама Міцкевича "Світязь".

Мульт, показаний у короткометражній програмі Берлінале, викликав певний фурор незвичним поєднанням комп'ютерної 3D-анімації з монументальними олійними полотнами і тим фактом, що до створення 20-хвилинної стрічки за сім років доклалося 130 спеціалістів.

"Історична Правда" пропонує поглянути на хитросплетіння історії, внаслідок яких на світ з'явилося це відео (поки що трейлер, але орієнтовний розмах фільму вражає).

В оригінальній баладі Міцкевича переказується легенда про озеро Світязь біля Новогрудка (Новгород-Литовський, нині райцентр Гродненської області Білорусі). Це справді унікальна водойма, майже ідеально круглої форми, площею біля 170 гектарів посеред лісу, в неї не впадає жодна річка.

Легенда про Світязь нагадує російську історію про Кітєж-град: було посеред лісу місто дивовижної краси, напали чужинці (у випадку Кітєжа - монголи) і вже майже захопили фортецю, коли з Божого промислу вона зникла під водою з усіма мешканцями - і досі під водою можна почути дзвони і побачити блиск церковних бань.

Міцкевич, який народився неподалік Світязя, будучи польським патріотом, надав баладі політичного забарвлення XIX-го сторіччя. На місто наступає на абстрактний ворог, а "руський цар" - з натяком на прикордонні війни між Великими князівствами Литовським і Московським:

"Там, де цей ліс простягнувся похмурий,

Ниви стелилися здавна,

Ген Новогрудок здіймав свої мури,

Древня столиця преславна.

Раз по Литві покотилась тривога:

Цар із Pycі наступає;

Військо його оточило Мендовга,

Сили ж у князя немає".

Згаданий Мендовг - легендарний засновник Великого князівства Литовського Міндовг, шанований у сучасних Білорусі й Литві як один із батьків державності. В середині XIII сторіччя князь Міндовг володів Новогрудком і, за деякими припущеннями, після свого хрещення був там коронований на короля Литви.

Зрозуміло, що з жодним "царем" історичний Міндовг не міг воювати - маленький московський уділ в ті часи ще входив у склад Володимирського князівства. Однак тодішня Литва справді воювала з Руссю - із Галицько-Волинською державою.

Проти Міндовга вів військові дії Данило Галицький - деякі історики вважають, що до цього князя Данила схиляла Золота Орда, занепокоєна зростанням литовського впливу. У 1254 році, після примирення, галицький володар навіть посадив на князівство у Новогрудку (в ті часи ця територія називалася Чорною Руссю) свого четвертого сина - Романа Даниловича, а через кілька років литовці його вбили.

До речі, ще один син князя Данила - Шварно - був одружений із донькою Міндовга і після його Міндовга сам став великим князем Литовським.

У баладі Міцкевича розповідається про те, як князь міста Світязь Туган їде на заклик Міндовга про допомогу, а тим часом під місто підходить ворог і бере його штурмом.

Режисер фільму Каміль Поляк каже, що хотів уникнути політичної складової твору: "Йдеться не про Русь і Литву, а про сутичку між Добром і Злом. Я в першу чергу намагався передати емоції, які відчував, уперше читаючи баладу".

Отака історія. Дивіться трейлер, воно того варте. Відчувається вплив класичного малярства XIX сторіччя і водночас давньоруської іконописної школи.

"Світязь" Міцкевича українською можна прочитати тут.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.