Спецпроект

1945: перша атомна бомба - її підірвав українець

Вибуховий відділ очолював Георгій Кістяковський - уродженець Києва, який у 1920-ому втік від більшовиків. Його батько Богдан був одним із засновників Академії наук України. Його дядько Ігор був міністром в урядах Гетьманату.

16 липня 1945 року в американському штаті Нью-Мексико відбувся перший у світі ядерний вибух. Випробовувалася плутонієва бомба - цей експеримент під назвою "Трійця" (Trinity) вважається початком ядерної епохи.

Вибух був надземний. Бомбу підняли на вишку і там підірвали. Це справді було експериментом - вчені прогнозували силу вибуху від нуля (якщо не вдасться запустити реакцію) до знищення всього штату.

Щоб запустити ланцюгову реакцію, плутоній треба стиснути. Для цього науковці розробили спеціальний метод - так звану "повільну" вибухівку, яка розташовується довкола плутонієвого елементу в центрі бомби і спричинює необхідний тиск. 

Для екперименту "Трініті" цю вибухівку розробив і ювелірно розрахував напрямки її дії українець Георгій Кістяковський - уродженець Києва, який у 1920-ому втік від більшовиків. Його батько Богдан Кістяковський був одним із засновників Академії наук України. Його дядько Ігор Кістяковський був міністром в урядах Гетьманату.

 В національному атомному центрі США Лос-Аламос першого керівника відділу вибухових речовин і члена Комітету національної оборони Кістяковського пам'ятають також як фізика, котрий вибухівкою розчистив трасу для гірських лиж :)

Все вийшло, як ви можете бачити на цій кінохроніці. Сила вибуху склала біля 20 кілотон. Те ж саме, що 20 тисяч тон тротилу. Його було чути на відстані 300 км.

Коли ейфорія у спостережному бункері спала, напарник Кістяковського Кеннет Бейнбрідж сказав: "Тепер ми всі - виродки".

Через три тижні таку ж бомбу скинуть на Нагасакі.

Кістяковський потім зробив адміністративну кар'єру в урядах Ейзенгауера і Кеннеді. Став професором Гарварду і доктором Оксфорду. В останні роки брав активну участь у антивоєнному русі США.

Сьогодні Георгію Кістяковському виповнилося б 110 років.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.