АНОНС: Екскурсія «Гетьман Іван Мазепа – меценат української культури та церкви»

Скарбниця Національного музею історії України запрошує 12 листопада на авторську екскурсію «Гетьман Іван Мазепа – меценат української культури та церкви».

Про це інформує Скарбниця Національного музею історії України.

В ході екскурсії ви дізнаєтеся про масштаби меценатської діяльності гетьмана Мазепи та козацької старшини з розбудови культури та церкви в часи козацької держави – Гетьманщини.

Особливу увагу звернемо на унікальні меморіальні пам'ятки-вклади до церков України безпосередньо від гетьмана та його оточення, які зберігаються в Національному музеї історії України та в Національний заповідник "Києво-Печерська лавра".

Все це в авторській екскурсії старшого наукового співробітника музею, Оксани Терещук.

Початок екскурсії "Гетьман Іван Мазепа – меценат української культури та церкви" у неділю, 12 листопада, о 13:00.

Необхідно зареєструватися заздалегідь за телефоном: (044) 280-13-96

Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра").

Вартість участі – 150 грн, для пенсіонерів, студентів, школярів – 100 грн (без додаткової плати за вхід до музею чи до Лаври)

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.