Національний музей історії України зібрав кошти на демонтаж церкви-МАФу

Національний музей історії України менш ніж за добу зібрав 772 тисячі гривень на демонтаж незаконно збудованої на його території церкви-МАФу.

Про це повідомили у Національному музеї історії України.

У 1998 році столичне землеуправління передало Національному музею історії України земельну ділянку. У 2004 році тодішній очільник музею Сергій Чайковський дав громаді УПЦ МП дозвіл на зведення на цьому місті каплиці. Через два роки релігійна громада МП встановила тимчасовий намет, який ще через рік перетворився на дерев'яну каплицю.

У 2011 році Юрій Мірошниченко, тодішній представник Януковича у Верховній Раді, зареєстрував законопроєкт, згідно з яким держава мала профінансувати православний комплекс біля фундаменту Десятинної церкви. 2012 року релігійна громада через суд отримала право власності на будівлю (але не на землю). У 2018-му НМІУ звернувся до Окружного суду Києва з вимогою визнати рішення про держреєстрацію прав громади УПЦ МП на незаконно зведену каплицю – протиправною.

У вересні 2023 року Північний апеляційний господарський суд підтвердив незаконність самочинного будівництва і зобов'язав знести споруду та привести земельну ділянку у попередній стан коштом особи, яка допустила правопорушення.

Рішення суду набуло законної сили й перебуває на стадії примусового виконання з 2 жовтня 2023 року.

"Єдиний спосіб виконати рішення суду та прибрати з території музею сміття – це здійснити авансування витрат виконавчого провадження від імені стягувача – музею, залучивши спеціалізоване підприємство, що має дозвіл на проведення робіт, пов'язаних з підвищеною небезпекою. Попередній кошторис робіт з демонтажу та вивезення сміття – 772 тисячі гривень. У воєнний час музей не може розраховувати на державне фінансування виконання судового рішення за боржника", - повідомили у музеї 8 ківтня.

Тому благодійний фонд розвитку Національного музею історії України оголосив збір на суму 772 тисячі гривень і менш ніж за добу вдалося зібрати необхідні кошти.

"Друзі, ви неймовірні, ви зібрали необхідну суму (а це 772 тисячі гривень) для демонтажу самочинного "церкви-МАФу" на території музею, менш як за добу! Швидкість, з якою вдалося зібрати необхідну суму, свідчить про те що українське суспільство підтримує знесення самочинного церковного МАФу в історичному серці Києва – Старокиївській горі", - йдеться у повідомленні.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.