В османському архіві знайдено оригінал грамоти гетьмана Павла Скоропадського

Українські дипломати знайшли оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору 1918 року та ратифікаційної грамоти гетьмана Павла Скоропадського. Унікальні документи виявили в Османському архіві.

Про це інформує МЗС України.

 

"Вперше на просторах Мережі – оригінал ратифікаційної грамоти за підписом гетьмана Скоропадського та оригінали текстів Брест-Литовського мирного договору, в тому числі і з Османською імперією.

Всі документи вражають якістю, вишуканим стилем виконання, мистецьким підходом до каліграфії та чітким сургучним відбитком великої державної печатки", - зазначають в МЗС.

І додають, що "історія України буквально оживає посеред Стамбула – тим паче, Києву в роки великих потрясінь, на жаль, не вдалося зберегти свої власні екземпляри".

За словами дипломатів, документи вдалося віднайти стараннями посла України в Туреччині Андрія Сибіги, генерального консула в Стамбулі Олександра Гамана, українських вчених Ірини Матіаш, Омеляна Пріцака, Олександра Середи та за сприяння заступника голови Османського архіву Себахаттіна Байрама.

Як зазначається, в Османському архіві, який налічує понад 90 мільйонів документів, є величезний пласт україністики – десятки тисяч документів.

"Раптово помітивши в списку інформацію про Брест-Литовський договір, дипломати одразу ж запросили відцифровані версії унікальної знахідки. І буквально того ж дня їх отримали", - інформують дипломати.

Відтак, МЗС України планує продовжувати наукову співпрацю з Туреччиною, детальне вивчення українськими дослідниками віднайдених документів, екземпляри яких в Україні не збереглися.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.