Борис Антоненко-Давидович: "Любов до України підкаже вам ваші обов'язки"

40 років тому, 8 травня 1984 року, в Києві помер Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище Давидов) — вояк Армії УНР, письменник, перекладач, член літературної організації Ланка-МАРС. У 19-річному віці Борис Давидов служив козаком в лавах Запорізького корпусу. В квітні 1918-го він брав участь у поході на Крим, та залишив дещо кумедний спогад, як його, зеленого, полковник Петро Болбочан призначив комендантом станції Мелітополь.

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Георгій Папакін: Історики про Скоропадського у 150-річчя гетьмана

15 травня виповнюється 150 років з дня народження останнього Гетьмана України Павла Скоропадського. Ця постать нерозривно пов'язана з Визвольними змаганнями 1917–1920-х років. У 1918 році Гетьман очолив Українську Державу та за 7 з половиною місяців здійснив низку реформ, особливо в сфері культури, науки та освіти.

Юрій Юзич: Єврей з Дніпра, якого вбили за Україну

Під час української революції 1917-1919 року в Дніпрі виходила українська газета "Наша справа". Це був офіціоз губернського комітету УСДРП, тобто Української соціал-демократичної робітничої партії. Мережі, яка виросла із РУП, створеної у 1900 році і яка першим своїм програмним документом опублікувала брошуру Миколи Міхновського "Самостійна Україна". Одним із лідерів цієї партії був Симон Петлюра.

Валентина Радзимовська. Українська науковиця поміж революціями і війнами

У ніч з 5 на 6 січня 1919 року в київській квартирі в будинку 30 по теперішній вулиці Олеся Гончара зібрались троє чоловіків: один військовий і двоє цивільних. Зібралися таємно, бо ціль була висока - Україну рятувати. Метод для тих часів пропонувався звичайний - військовий переворот... Хто ж забезпечив змовникам прихисток? Донцов пише: "сиділи у Р-х, у кабінеті хазяйки при чорній каві". Під цим шифром приховано ім'я приват-доцентки кафедри фізіологічної хімії Київського університету Валентини Радзимовської

У Чехії впорядкували могили двох визначних українок. ФОТО

Завершено роботи з впорядкування могил двох визначних українок на Ольшанському цвинтарі у Празі.

Вийшов фільм про День Соборності: як об’єдналися дві частини України. ВІДЕО

Сьогодні вийшла третя серія історичного проєкту «10 Днів незалежності» — «День Соборності: як об’єдналися дві частини України»

У Холмі відкрили оновлений пам'ятник прем'єр-міністру УНР Пилипу Пилипчуку

На православному кладовищі в польському місті Холм в рамках відзначення заходів до 30-ї річниці Незалежності України відкрили оновлений пам'ятник прем'єр-міністру УНР в екзилі 1921 року Пилипу Пилипчуку.

У Києві 10 травня відзначать 101-й рік визволення від більшовиків

У травні 1920 року українсько-польські війська витіснили з Києва Червону армію та провели парад на Хрещатику.

Історія офіцера УНР Миколи Харитоненка. Від Збруча до Нової Зеландії

Українська дослідниця діаспори в Новій Зеландії та Австралії, віце президентка Світового конгресу українців (СКУ) в регіоні Південної півкулі Наталія Пошивайло-Таулер віднайшла відомості про життя підполковника армії УНР Миколи Харитоненка після 1923 року: після цього року його доля була дотепер невідома.

Крутянці на світлинах

19 березня 1918 року Київ був у зажурі... Ховали крутянців... «Прості деревяні блакитні домовини були поставлені по дві на площадки візників». На Бібіковському бульварі стрікотіла плівкою відеокамера, що фільмувала траурну процесію. Професор Грушевський сказав: «Dulce et decorum est pro patria mori. – Солодко і прекрасно вмерти за отчизну так, як умерли оці сини й брати наші, які полягли головами, боронячи рідний край від ворогів...». У будівлі Центральної Ради робили ремонт – з фронтону знімали двоголового орла, символ російського самодержавства.

Історична драма «Антон і червона химера» вийшла у прокат. ВІДЕО

Повнометражний історичний фільм “Антон і червона химера” режисера Зази Урушадзе вийшов у прокат.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

У Вінниці музейники презентували відновлений стіл Петлюри

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї презентували раритет доби національно-визвольних змагань 1917-1921 років – оновлений стіл Симона Петлюри, що повернувся до міста після реставрації.

АНОНС: Дискусія «Центральна Рада: 1917 рік. Історична закономірність чи революційний феномен?»

4 березня 1917 року (17 березня за новим стилем) у одній із кімнат товариства «Родѝна» на вулиці Володимирській, 54 (де нині вхід до вестибюлю станції метро «Золоті ворота») було дано перший поштовх процесу сучасного державного будівництва.