У Росії «Меморіал» оскаржив рішення суду про ліквідацію

Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне і правозахисне товариство "Меморіал" подало скаргу до апеляційної колегії Верховного суду Росії на рішення про ліквідацію організації.

Про це повідомляється на сайті товариства.

 

"28 січня 2022 року юристи Міжнародного Меморіалу подали апеляційну скаргу на рішення Верховного суду від 28 грудня 2021 року про ліквідацію організації за невиконання закону про іноземних агентів", - йдеться у повідомленні.

Як наголошують у "Меморіалі", рішення про ліквідацію товариства "суперечить міжнародним зобов'язанням Російської Федерації (саме законодавство про некомерційні організації, через порушення якого обвинувачено "Меморіал", суперечить міжнародним договорам)".

Крім того, там наполягають, що "відсутність маркування (іноагента - ред.) не є грубим неодноразовим порушенням закону (не створює реальної загрози та не заподіює серйозної шкоди)".

При цьому ліквідація "Міжнародного Меморіалу", який уже виплатив штрафи за немаркування матеріалів, порушує заборону на притягнення до відповідальності двічі за те ж саме.

Також у "Меморіалі" наголошують, що ліквідація товариства є невідповідним заходом і акцентують на тому, що "суд ухвалив рішення про права та обов'язки осіб, які не беруть участі в адміністративній справі".

Юристи товариства просять апеляційну колегію Верховного суду скасувати рішення першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення – про відмову у задоволенні вимоги Генеральної прокуратури РФ про ліквідацію товариства.

Як вже повідомлялося, 28 грудня Верховний суд РФ задовольнив вимогу Генпрокуратури про ліквідацію міжнародного товариства "Меморіал". 29 грудня Мосміськсуд ухвалив аналогічне рішення щодо правозахисного центру "Меморіал".

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".