Самопожертву Небесної Сотні можна порівняти з Героями Крут – Дробович

Досі в історії України не було такої “сили образу” й незаперечного визнання в суспільстві, як у Героїв Небесної Сотні під час Революції Гідності.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, так вважає голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович, про що він сказав під час круглого столу, присвяченого визначенню основних чинників формування колективної пам'яті про Небесну Сотню та критеріїв, пов'язаних із трактуванням самого поняття.

 

"Навіть ті, які заперечують Революцію Гідності, не можуть і не хочуть ставити під сумнів цінність людського життя й факт смерті людей, які пішли з щитами проти озброєних вогнепальною зброєю", - сказав Дробович.

Він вважає, що значним фактором такого визнання в суспільстві Небесної Сотні є відкритість і публічність Революції Гідності, яку можна було бачити в прямому ефірі.

"Транслювання Революції Гідності в прямому ефірі, всі ці фото, відеоматеріали і неймовірна кількість очевидців подій створює концепт національного рівня. Ніколи до того ми не мали такого образу й поняття, як Небесна Сотня — очевидного, доступного, зрозумілого і головне – наочного", - зазначив Дробович.

На його думку, самопожертву Небесної Сотні можна порівняти за аналогією з Героями Крут, хоча є й суттєві відмінності.

"Ми можемо говорити, наприклад, про Героїв Крут як щось еквівалентне. Але, по-перше, там був дисциплінарний військовий обов'язок, по-друге, досить серйозна історична перспектива віддаляє від тих подій і досі бракує матеріалів про той період. Звісно, у київської спільноти тоді був досвід колективного переживання, але він був перерваний радянською владою. А в нас ці переживання тривають. І ось ця безперервність, публічність і відкритість створюють абсолютно новий тип і рівень символу", - вважає Дробович.

Круглий стіл організував Національний музей Революції Гідності в річницю тих трагічних подій.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.