В Україні запустили Цифровий архів Майдану

До восьмої річниці Революції Гідності історики й волонтери презентували онлайн-проєкт Цифровий архів Майдану. Його зробили, щоб зберегти пам’ять про Революцію Гідності.

Про це повідомляє Локальна історія.

 

"Метою проєкту є створення ґрунтовної електронної бази, у якій будуть зібрані найважливіші джерела та матеріали про події Революції Гідності", – розповіли автори інтернет-ресурсу.

На сайті в розділі "Історія Майдану" публікують матеріали історичного характеру: статті про майданівців, біографії Героїв Небесної Сотні, спогади безпосередніх учасників тих подій, документальні фільми, матеріали про розслідування, список загиблих , детальна інформація про поранених тощо.

Є окремий розділ "Відео". Там за хронологічним принципом викладені і описані найважливіші відеоматеріали, які є основними джерелами для аналізу чи відтворення подій Майдану. Зокрема, встановлення місця і обставини загибелі Героїв Небесної Сотні і поранення учасників протестів, дії силовиків і та інше.

Також є унікальний фотоархів, де представлені сотні світлин із найважливішими моментами Революції Гідності. Фото викладені як у хронологічному, так і тематичному порядках. Є окремі альбоми, які стосуються найважливіших подій: 20 лютого, 18 лютого, протистояння на Грушевського тощо. Також збірки окремо впорядкували і за авторами.

"Робота над сайтом-архівом постійно продовжується, на ньому будуть регулярно з'являтись нові матеріали. Сьогодні це найбільший в Україні проєкт із дослідження історії Майдану", – розповіли організатори.

Ініціаторами створення та авторами Цифрового архіву Майдану є історики-волонтери зі Львова Олена Чебелюк і Ярослав Рап. Олена також є науковою співробітницею Музею Гідності у Львові та співавторкою фейсбук-спільноти "Майдан 18-20 лютого. Як все було".

Автори проєкту закликають усіх учасників Майдану ділитися своїми спогадами, надсилати фото і відеоматеріали. Їх розглянуть, а найважливіші опублікують в архіві.

Детальніше про те як долучитися і підтримати проєкт читайте тут.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.