Спецпроект

1921: Пілсудський вибачається перед солдатами Петлюри

Керівник Польщі вибачається перед солдатами Армії УНР за те, що польські політики їх зрадили, уклавши мирний договір з УРСР. Уривок з історичного серіалу, яких в Україні ще й не почали знімати.

Це відео є реконструкцією подій, які нібито мали місце 90 років тому - у травні 1921 року в таборі інтернованих вояків Армії УНР під польським Щипіорном. Керівник польської держави Юзеф Пілсудський вибачається перед петлюрівськими солдатами.

У квітні 1920 року УНР і Польща уклали Варшавський договір, згідно з яким сторони мали вести спільну військову діяльність проти більшовиків і радянських військ. При цьому Петлюра згодився віддати польській державі Галичину і Волинь.

У травні 1920-го союзні польсько-українські сили взяли Київ, але очікуваної підтримки українських повстанців не здобули. Скориставшись нагодою, повстанці вигнали більшовиків (гарний приклад - повстання у придеснянських селах біля Києва), але громили й поляків, з якими пов'язували соціальні утиски недавніх часів.

Оспіваний Ісааком Бабелем більшовицький контрнаступ вдалося зупинити аж під Варшавою - не останню роль в "чуді над Віслою" відіграли дешифрувальники радіограм з Варшави і Львова, а також 6-та дивізія армії УНР під командуванням генерала Марка Безручка.

У березні 1921 року Польща укладає новий мирний договір - у Ризі - з РРФСР та УРСР. УНР у цьому договорі місця не знайшлося - її солдат інтернували, а політичні діячі розпочали життя в еміграції.

"Незнаному козакові". Православне кладовище Армії УНР у Варшаві

Деякі історики вважають, що Пілсудський, який хотів будувати інтернаціональну державу "Міжмор'я" (як спадщину ранньомодерної Речі Посполитої), був проти Ризького договору, але його політичні опоненти взяли гору. І от після цього нібито він і приїхав вибачатися перед українцями.

Представлений кіноуривок (епізод з телевізійного серіалу "Маршал Пілсудський", знятого "Телевізією польською" у 2000 році) є цікавим і з точки зору формування історичної пам'яті.

Можна багато до чого причепитися - і до форми Залізного хреста УНР, якого віддає український офіцер (актор Станіслав Брудни), і до "Реве та стогне..." польською мовою, і до пафосного образу Пілсудського - але подібні серіали формують спільну ідентичність, розважають і розповідають про минуле твоєї країни.

Голлівудський бойовик про російсько-грузинську війну (ВІДЕО)

Ви знаєте аналогічну вітчизняну "мейнстрімну" продукцію про Петлюру? Про Скрипника, Шептицького, Щербицького? Про будь-кого з наших відомих історичних діячів. Напишіть у коментах, цікаво буде подивитися.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.