Українська правда
Історична правда
Постійна адреса публікації: http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/08/21/152809/

Листи з Праги. 1968 рік у матеріалах КГБ

21.08.2018 _ Олександр Зінченко
У 1968 році українці усе більш гостро реагували на події у Чехословаччині. У колись таємних архівах КГБ збереглися тисячі сторінок, на яких оперативники доповідали про різні форми нелояльності та спротиву українців. Були і ті, хто підтримав радянську окупацію ЧССР.

Один з випадків прихованого спротиву радянській окупації Чехословаччини виглядає більш, ніж особливо:

"Вранці 24 серпня 1968 року на бетонних перилах перехідного мостика у Новобиківського цукрового комбінату Бобровицького р-ну Чернігівської області знайдений виконаний шматком цегли напис:

БОРІТЬСЯ ЗА САМОСТІЙНУ УКРАЇНУ!


Прийняті заходи з розшуку злочинця."

"БОРІТЬСЯ ЗА САМОСТІЙНУ УКРАЇНУ!" 

Спецповідомлення КГБ УРСР від 24 серпня 1968 року

Джерело: ГДА СБУ


От хто це був?! Таке відчуття, що "злочинець" в той день сидів на якійсь хмаринці, спостерігав за метушнею КГБ, притримуючи німб від сміху, і радів, що вдало пожартував. 24 серпня - саме в цей день, але через 23 роки Україна стане самостійною. До 1991 року треба було дожити, минав лише бурхливий 1968 рік.

***

Навесні 1968 року у працівникам КГБ в столиці УРСР додалося роботи. З Праги і Братислави надходило усе більше листів. Звичайні люди ділилися новинами зі своїми друзями та рідними. Це були радісні і дуже тривожні листи.

 Спецповідомлення КГБ УРСР від 9 квітня 1968 року

Джерело: ГДА СБУ

З Братислави писали:

"Можу сказати, що це справжня революція… У газетах нема цензури, критика торкається усіх аж до президента… Багатьох реабілітували. Словаччина, мабуть, буде самостійною республікою і буде із Чехією створювати федеративний союз…

Життя дуже цікаве, але чи утримається ця дійсна, справжня демократія?"

У Донецьк надійшов лист від родичів з Чехії:

"Зараз у нас відбувається політичний переворот. Кільком міністрам і президенту республіки висловили недовіру. Всюди мітинги, іноді до другої години ночі… Скоро перевибори. І моя думка, що Компартія ЧСРР програє…"

Чеська дівчина писала своєму другу-українцю у Києві:

"Розумієш, що у нас відбувається?! Це не жарти! І це зрозуміло всім… І саме тому усі раптом так почали цікавитися політикою, хоч раніше трималися від неї подалі… (…)

Раніше нас не цікавило, хто буде президентом, хто буде членом уряду, а тепер – будь здоров! Готові битися за своїх кандидатів…

У нас як нове життя почалося…"

КГБ перлюструвала і лист І. Чернакової з міста Бернорц. Вона писала до своєї київської приятельки:

"…Можна сказати, що у Чехословаччині не тільки природня весна, але і політична. Знаєш, я ніколи не цікавилася політикою, але тепер таке неможливо…

…Це все в нас дуже цікаво. Кажуть, повна революція без зброї. Так, революція. Знаєш, у перші дні я нічого не могла зрозуміти… Але думаю (тепер я вже зрозуміла), що буде добре…"

Ю. Бача з Пряшева писав у Київ своїм друзям:

"…У нас відбуваються епохальні речі. Вчора народ примусив президента здатися, одначе це не головне. Головне те, що вся країна вирішила об’єднати соціалізм і свободу, повну і назавжди.

Щоправда, я не романтик, щоб вірити у вічність сьогоднішнього стану благополуччя, одначе те, що вже зроблено, настільки відрізняється від того, що було, що ніхто і ніколи не поверне усе старе і в старому вигляді назад… Світ захоплюється нами".

"…У нас відбуваються епохальні речі..."

Фрагмент перлюстрованого листа Ю. Бачі у спецповідомленні КГБ УРСР від 9 квітня 1968 року

Джерело: ГДА СБУ

Неназваний КГБ на ім’я чехословацький військовослужбовець у своєму листі українському другу писав:

"Про теперішню ситуацію у ваших газетах не говорять, так що я вирішив написати тобі правду.

Усі громадяни дуже раді, що відійшов А. Новотний, колишній президент, представник поліцейської диктатури, котра зараз у всіх соціалістичних країнах. ЇЇ представники власне і розпалювали у мешканців вороже ставлення до соціалізму.

Коли я повернуся з військової служби, і запрошу Вас сюди, тоді побачиш, де країна, в якій "вільно дихає людина".

У нас тепер велика красива свобода, подібної до якої нема в цілому світі, рахуючи навіть Америку. Свобода суспільної дискусії, друку, цензури нема, фільми, які раніше були цензуровані, тепер показують в кіно і на телебаченні.

Ми дізналися, що в нашій економіці інфляція, дотепер нам постійно говорили про успіхи, про зростання життєвого рівня. Просто ми покінчили із дволичністю".

У квітні 1968 року Іван Прокопчак з ЧССР писав Іванові Чендею до Ужгорода:

"А все ж дуже багато хорошого приніс цей процес оновлення до нашого життя.

Дотепер ми тут внизу слухали та виконували вказівки тих на верхах. Навіть думати перестали. Не було потреби. Мати свій погляд колись означало ризикувати посадою, кар’єрою.

Одне, що мені не подобається, це велика снага редакторів газет до сенсацій. Вона часто веде до перекручувань дійсності, до необ’єктивних тлумачень подій минулого, до антипартійних висновків.

У нас, може вже чув, була знята цензура. Була дана абсолютна свобода слова, а декотрі редактори забувають, які наслідки будуть мати написані ними речі".

 "...Навіть думати перестали. Не було потреби. Мати свій погляд колись означало ризикувати посадою, кар’єрою..."

Фрагмент перлюстрованого листа Івана Прокопчака у інформаційному повідомленні КГБ УРСР від 5 травня 1968 року

Джерело: ГДА СБУ

Тоді ж – у квітні 1968 року – студент Юрій Хара з Праги написав своїй приятельці-дев’ятикласниці в Одесу пророчого листа:

"Те, що тут відбувається – це революція. Велика… ВЕЛИКА революція… Але є одна небезпека. Вона полягає в тому, що ваші і німецькі війська знищать в крові нашу революцію…"

"...Але є одна небезпека. Вона полягає в тому, що ваші і німецькі війська знищать в крові нашу революцію…" 

Фрагмент перлюстрованого листа Юрія Хари у спецповідомленні КГБ УРСР від 9 квітня 1968 року

Джерело: ГДА СБУ

Квітневе пророцтво студента Юрія Хари збулося в серпні.

***

20 серпня 1968 року, о 22:15 у війська Прикарпатського і Одеського військових округів надійшов кодований сигнал про початок операції "Дунай".

О 23:00 у військах була оголошена бойова тривога. З три години – о другій годині ночі аеропорт в Празі був заблокований радянськими десантниками.

На літну смугу почали сідати військові літаки з солдатами і військовою технікою.

 Прага, серпень 1968. ФОТО: Josef Koudelka

 

Вранці 21 серпня 1968 року мешканці Праги прокинулися в новій реальності. Танки із білими смугами стали помітною частиною міського пейзажу.

На стіл КГБ УРСР лягали усе нові і нові звіти. Роботи іще збільшилося: солдати почали писати рідним на Батьківщину.

 "...процес нормалізації відбувається повільно... реакція продовжує сіяти наклепи на поітику нашої партії та Радянського уряду..."

Спецповідомлення КГБ УРСР від 28 жовтня 1968 року

Джерело: ГДА СБУ

 

"Я тут животію у ЧСРР… Чехи називають нас окупантами… Я сам розмовляв з багатьма чехами і, знаєш, так ставляться, що взяв би та як вмазав прикладом!

 Прага, серпень 1968. ФОТО: Josef Koudelka

Був у місті Остраві. Туди краще не їздити. Кидають камінням, тухлими яйцями, навіть стріляють. З нашого боку вже багато жертв, багато матерів отримали сповіщення про загибель сина…

Спочатку нам забороняли стріляти у чехів, тепер наказали стріляти, коли в нас стріляють…"

 "… Чехи називають нас окупантами…"

Фрагмент спецповідомлення КГБ УРСР від 28 жовтня 1968 року

Джерело: ГДА СБУ

Інший солдат Радянської армії не дуже довіряв пропаганді, а тому писав коханій людині про жахливі думки:

"Тут перебувати – це гірше за найбільш паскудну роботу. Сонця майже не бачиш, живеш як у в’язниці, не бачиш білого світу. Іншим разом сядеш і лізе в голову - до того ж досить часто – навіщо мене мати народила?! Хочеться взяти автомат і пустити кулю в лоб"…

 Прага, серпень 1968. ФОТО: Josef Koudelka

Ще один навпаки: гостро дисонував із реальністю бо щиро вірив радянській пропаганді:

"У найбільш надійних місцях засіла контра. У школах, інститутах вчителі та професори викладають учням і студентам наклепницькі нападки на Радянський Союз, на соціалізм, а ця патлата молодь їм охоче вірить.

Контрреволюція поки не здається, ситуація залишається напруженою, контра тут звіріша за фашистів…"

 Прага, серпень 1968. ФОТО: Josef Koudelka

Іще один щирий допис радянського військового:

"Ми їх потроху привчаємо слухатися, але ворогів ми нажили на десятки років. По селах їздять озброєні молодчики і залякують селян, щоб ті нічого нам не давали, не розмовляли і взагалі не контактували з нами…"

І іще один лист з Праги 1968-го, написаний у подібному настрої. Його КГБ підшила до архіву вже у жовтні:

"…Справи у Чехословаччині дещо покращуються, але контра, як і раніше, лютує.

Не перестають поширювати брехню і наклепи на все хороше, що зробили наші батьки і старші брати… Дуже далеко зайшли люди з їх демократією. Тепер тільки нашим приходом вони це побачили, але колесо історії не так швидко можна повернути назад, хоча це приходиться робити.

Чесні люди розуміють нас і гаряче вітають за все, що ми робимо для них. Просють, щоб ми не йшли і не залишили їх у біді.

Хороших людей більшість, але є й такі, котрі не проти кожного з нас повісити на першій-ліпшій сосні…"

 Прага, серпень 1968. ФОТО: Josef Koudelka

Це тільки кілька фрагментів з тисяч листів, що надходили до України.

***

"Празька весна" поляризувала українське суспільство. Українці розділилися на лояльних до влади і тих, хто симпатизував змінам у Чехословаччині. КГБ зафіксував помітний сплеск антирадянських настроїв:

"В 1965 р. на території республіки виготовлено та розповсюджено 922 екземпляра антирадянських листівок, листів та надписів, в 1966 р. — 641, в 1967 — 1257 і в 1968 р. — 1781".

5 листопада 1968 року на київському Хрещатику Василь Макух облився бензином і підпалив себе з криками: "Геть колонізаторів! Хай живе вільна Україна!", "Геть з окупованої Чехословаччини!"

Наступного дня Василь Макух помер від опіків.

Не всі в Україні були готові на такі відчайдушні кроки. Дехто діяв таємно.

24 серпня 1968 року невідомий у містечку Новий Биків на Чернігівщині залишив той напис, з якого почалася ця оповідь:

"БОРІТЬСЯ ЗА САМОСТІЙНУ УКРАЇНУ!"

24 серпня 1991 року Україна стала самостійною.

Празька весна і гаряче літо 1968 року зіграли для України "ефект метелика": ніхто не знає, чиї малі кроки прихованої незгоди, нелояльності, прямого спротиву, чия "сила безсилих" заккумулювала необхідний потенціал для державної незалежності України.

У 1968 році на спину віслюку радянського тоталітарного режиму українці поклали чергову соломинку прихованої незгоди. У 1991 році цих соломинок стало стільки, що хребет режиму проломився.

Читайте також:

1968: Окупація Чехословаччини країнами Варшавського договору

Вацлав Гавел: "Сила безсилих. Як перемогти пост-тоталітарну державу"

Смолоскипи свободи. Самоспалення як форма протесту

Олександр Зінченко
Історик, журналіст (Київ)

© 2010-2018, Українська правда, Історична правда
Використання матеріалів сайту дозволено лише з посиланням (для інтернет-видань - гіперпосиланням) на "Історичну правду".