АНОНС: Публічна розмова "Український спротив колективізації і Голодомору: хоробрість і трагедія"

Музей Голодомору запрошує на публічну розмову з історикинею Наталією Романець.

Про це інформує Музей Голодомору.

Гасло "Be brave like Ukraine" стало популярним в світі від початку російського військового вторгнення на територію України. Українська хоробрість вразила світ, який не знає, що це притаманна українцям риса. Рівно 90 років тому українці хоробро боролися за свою свободу і життя.

Про цю маловідому широкому загалу сторінку історії – спротив українців совєтському геноциду на початку 1930-х років – пропонуємо поговорити з доктором історичних наук, провідною науковою співробітницею відділу досліджень Голодомору та штучних масових голодів Музею Голодомору Наталією Романець.

Публічна розмова відбудеться в рамках роботи виставки "НАМІР". Модератор – кураторка виставки Яна Гринько.

Історикиня розповість про етапи спротиву, підготовку комуністичного режиму до проведення колективізації та Голодомору, про запобіжні заходи опору. Про особливість цього спротиву, становище українців, успіхи і поразки.

Розмова піде про наслідки поразки спротиву. Та особлива увага буде зосереджена на висновках, чому цей спротив не вдався. Відвідувачі зможуть поставити питання Наталії Романець.

Коли: 30 березня о 14:00

Де: Музей Голодомору (вул. Лаврська, 3)

Попередньо просимо зареєструватися за посиланням.

 

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.